Справа № 752/7993/17
Провадження № 2/752/3616/17
Іменем України
20.11.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря - Кравченко В.А.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
за участю представника відповідача - Тимченко Ю.О.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАРІ СХІД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -
Встановив
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 6000 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову представник вказував, що 16.11.2016 року ним передано відповідачу як сервісному центру «ТЕХНАРІ СХІД» ноутбук ASUS Х202Е для ремонту.
Після повторної діагностики пристрою недоліки у роботі ноутбука не було усунено, цьому з'явились зовнішні механічні ушкодження від можливого падіння, що в подальшому могло призвести до не можливості використання пристрою у зв'язку з чим ноутбук позивач не прийняв і він залишився і сервісному центрі.
Після чого, позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача в якій просив посприяти у вирішенні питання щодо ремонту його ноутбуку за рахунок сервісного центру або відшкодування матеріальної шкоди. 22 лютого 2017 року відповідач надіслав відповідь у якій вказано, що дійсно було завдано механічні ушкодження на ноутбуці і відповідачем прийнято рішення про виплату грошових коштів у розмірі 1250 грн. з яких необхідно відрахувати податок у розмірі 250 грн.
Позивач вказує, що він не згоден із вказаною сумою, оскільки ноутбук не придатний для використання та існує ризик, що механічні ушкодження можуть істотно впливати на функції ноутбуку.
Позивач вважає, що відповідач повинен компенсувати вартість ноутбука з аналогічними функціям у розмірі 6000 грн. з урахуванням найнижчої ціни на ноутбук.
Також позивач зазначає, що відповідач повинен відшкодувати йому завдану моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 5000 грн., оскільки замість того, щоб компенсувати завдані збитки відповідач тривалий час намагається ухилитися від компенсації при цьому завдаючи йому моральних душевних страждань постійними думками, докорами близьких, що зумовило погіршенням сну, нервовістю при спілкуванні з оточуючими та роботі.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала у повному обсязі та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.11.2016 року позивач здав на ремонт в сервісний центр Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАРІ СХІД» ноутбук ASUS Х202Е, що підтверджується актом приймання обладнання № 50100760 від 16.11.2016 року.
З копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Технарі схід» № 01/220217 від 22.02.2017 року вбачається, що під час проведення робіт за вказаним замовленням співробітниками ТОВ «Технарі схід» не було допущено порушень Правил обслуговуванням замовників, Правил проведення діагностичних та ремонтних робіт. Однак встановлено механічне пошкодження кришки матриці під час транспортування пристрою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», при визначенні розміру збитків, заподіяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, суди мають виходити з його роздрібної ціни у торговельних організаціях даної місцевості (з урахуванням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодженої сторонами при укладенні договору. Проте якщо вартість майна, визначена в такому порядку, на час вирішення спору не відповідає дійсній або її взагалі не було визначено, сторони не позбавлені можливості доводити в суді дійсну вартість неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна. У випадках, передбачених договором або відповідним нормативним актом, розмір збитків визначається у кратному обчисленні. Процент зносу втраченого або приведеного у непридатність предмета договору встановлюється, виходячи з періоду, на який розрахована його нормальна експлуатація, часу, протягом якого він фактично використовувався, та інших доказів щодо його якості. При необхідності для визначення вартості неповерненого (втраченого, пошкодженого) майна призначається експертиза, проведення якої може бути доручено працівникам відповідних експертних установ або іншим спеціалістам (ст. 57 ЦПК України ).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Право особи на відшкодування матеріальної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та завданою шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування матеріальної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 10, 60 ЦПК України.
В свою чергу, завдання матеріальної шкоди позивачу, не підтверджується жодними належними та допустими доказами, а тому у задоволені позову в цій частині необхідно відмовити.
Крім того, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодуванняморальної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.
В позовній заяві та під час судового розгляду позивачем не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань.
З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими спростовуються вимоги позивача обґрунтовуються вимоги позивача, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -
Вирішив
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАРІ СХІД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя