Справа №701/1034/17-ц
Номер провадження2/701/517/17
27 листопада 2017 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді - І.Д.Калієвського
за участю секретаря - О.О.Брітан
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третіх осіб про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 30 жовтня 2014 року в с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області у віці 62 роки померла мати позивача ОСОБА_5, про що 31 жовтня 2014 року зроблено відповідний актовий запис за №16. Свідоцтво про смерть серії 1-СР № 242299, видане 31 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. За життя ОСОБА_5 зробила таке заповітне розпорядження: «належну її земельну ділянку, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 028512 площею 1,60 га., кадастровий номер 7123181000:02:001:0690, надану для ведення особистого селянського господарства і розміщену в адміністративних межах Вікторівської сільської ради, заповідає ОСОБА_1. Належну її земельну ділянку посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР №023661 площею 3,48 га., кадастровий номер 7123181000:02:001:0345, 7123181000:02:001:0346, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розміщену в адміністративних межах Вікторівської сільської ради, заповіла ОСОБА_2 і ОСОБА_6». Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №37, не змінений і не скасований. Відповідно довідки Вікторівської сільської ради №1562 від 20.10.2017 року спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 являються: ОСОБА_4 - чоловік; ОСОБА_1 - син; ОСОБА_2 - син; ОСОБА_3 - дочка. Спадкоємцями за заповітом являються: ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3. 13.10.2017 року позивач, тобто ОСОБА_1, через свого представника подав заяву до Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1.60 га., передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адмінмежах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, яка належала його матері - ОСОБА_5, померлої 14 жовтня 2014 року. 13.10.2017 року постановою державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки його представником не було пред'явлено правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку. Отримати правовстановлюючий документ на зазначену земельну ділянку можливості не має у зв'язку зі смертю спадкодавця представник позивача вимушений звернутись до суду з позовом про визнання права власності на зазначену земельну ділянку.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, але згідно позовної заяви просили справу слухати в їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Представник Вікторівської сільської ради, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, але згідно письмової заяви просить справу рохглядати у його відсутність та не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, але згідно письмової заяви просить справу рохглядати у його відсутність та не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Третя особа: ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, прчини неявки визнані поважними невідомі, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що 30 жовтня 2014 року в с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області у віці 62 роки померла мати позивача ОСОБА_5, про що 31 жовтня 2014 року зроблено відповідний актовий запис за №16. Свідоцтво про смерть серії 1-СР № 242299, видане 31 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. (а.с.10). За життя ОСОБА_5 зробила таке заповітне розпорядження, згідно якого належну її земельну ділянку, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 028512 площею 1,60 га., кадастровий номер 7123181000:02:001:0690, надану для ведення особистого селянського господарства і розміщену в адміністративних межах Вікторівської сільської ради, заповіла ОСОБА_1 (а.с.11). Належну її земельну ділянку посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР №023661 площею 3,48 га., кадастровий номер 7123181000:02:001:0345, 7123181000:02:001:0346, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розміщену в адміністративних межах Вікторівської сільської ради, заповіла ОСОБА_2 і ОСОБА_6. Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №37, не змінений і не скасований. (а.с.11). Відповідно довідки Вікторівської сільської ради №1562 від 20.10.2017 року спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 являються: ОСОБА_4 - чоловік; ОСОБА_1 - син; ОСОБА_2 - син; ОСОБА_3 - дочка. Спадкоємцями за заповітом являються: ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3. (а.с.12). 13.10.2017 року позивач подав заяву до Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1.60 га., передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адмінмежах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, яка належала його матері - ОСОБА_5, померлої 14 жовтня 2014 року. 13.10.2017 року постановою державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки його представником не було пред'явлено правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку. (а.с.13-14).
Позивач являється спадкоємцем за заповітом після смерті матері - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-СР №266519 та заповітом, посвідченим Вікторівською сільською радою від імені ОСОБА_5. Згідно довідки виданої Вікторівською сільською радою Маньківського району Черкаської області№1562 від 20.10.2017 р. (а.с.12) за місцем проживання ОСОБА_5, зі спадкодавцем на день смерті був зареєстрований та проживав син ОСОБА_1. Спадкоємець за законом - ОСОБА_4 відмовився від одержання обов'язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_5 на користь дітей спадкодавця : ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, що підтверджується заявою від 24.03.2015 року, посвідченою Вікторівською сільською радою, зареєстровану в реєстрі за № 66 (а.с.20-22). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7105680152017 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1.6000 га., згідно державного акту від 24.07.2003 року ЧР 028512. Станом на 01.01.2017 року вартість земельної ділянки становить 66984,00 грн. (а.с.15-16). Оригінал правовстановлюючого документа (державного акту) втрачено. Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можебути визнання права. Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Ст. 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно ст. 1278 ЦКУ частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Ст. 1225 ЦК України визначає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до закону спадщина належить позивачу з часу відкриття спадщини, як спадкоємець він є власниками майна в порядку спадкування, зобов'язаний утримувати майно, здійснювати його державну реєстрацію, тому позов позивача підлягає до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58-60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої 30 жовтня 2014 року, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7123181000:02:001:0690 площею 1.60 га., в адміністративних межах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області наданої для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на підставі державного акту серії ЧР №028512 від 24 липня 2003 року виданого на підставі розпорядження Маньківської державної адміністрації від 10.07.2003 року №110.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.
Суддя І.Д.Калієвський