донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.06.2007 р. справа №10/382
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Гези Т.Д.
суддів
Акулової Н.В. , Дзюби О.М.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з"явився,
від відповідача:
Захарченко Л.О.- довіреність № 112/04 від 04.06.07,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Літовськепідприємство "Агромакс" м. Житомир
на рішення господарського суду
Донецької області
від
26.02.2007 року
по справі
№10/382 ( суддя Приходько І.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Літовське підприємство "Агромакс" м.Житомир
до
Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-російська Компанія "Вітел" м. Горлівка Донецької області
про
стягнення заборгованості і штрафних санкцій на загальну суму - 10172, 23грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2007 р. по справі № 10/382 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українське-Літовське підприємство "Агромакс" м. Житомир ( далі по тексту - ТОВ СУЛП "Агромакс" м. Житомир) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" м. Горлівка Донецької області ( далі по тексту - ТОВ " Вітел" м. Горлівка) про стягнення заборгованості у сумі 7681, 57 грн., пені у сумі 1911,20 грн., штрафу у сумі 246, 81 грн. та 3% річних у сумі 332, 65 грн. за договором № 248 від 26.12.2005 р.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у сумі 7 681,57 грн. є не обґрунтованими. У договорі про внесення змін і доповнень до договору поставки товару № 248 від 26.12.2005 р. ( є невід"ємною частиною договору № 248 від 26.12.2005 р.) сторони домовились, що реалізатор проводить оплату за першу партію товару шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 днів з моменту отримання товару по мірі реалізації. Залишки товару поставленої позивачем першої партії товару на суму 7 681, 57 грн. на дату подання позову не реалізовані, тому у відповідача відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання по основному боргу. На підставі зазначеного, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені та штрафу.
До Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ СУЛП “ Агромакс» м. Житомир на рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2007 р. по справі № 10/382, в якій скаржник просить рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2007 р. по справі № 10/382 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ СУЛП “ Агромакс» м. Житомир у повному обсязі.
Скаржник вважає, що судом зазначене рішення винесене при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм матеріального права.
Заявник скарги посилається на те, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку умовам договору поставки товару ( на реалізацію) № 248 від 26.12.2005 р., зробивши висновок про наявність в договорі зобов'язання реалізатора розрахуватись в межах 90 днів тільки за реалізований товар. При цьому щодо наявності у зазначеному договорі порядку розрахунку за послідуючі партії товару в межах 30 днів суд першої інстанції не надав ніякої оцінки взагалі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач по справі - ТОВ “ Вітел» м. Горлівка просить рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2007 р. по справі № 10/382 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
ТОВ “ Вітел» м. Горлівка у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти позовних вимог і посилається на те, що на виконання умов договору поставки товару ( на реалізацію) № 248 від 26.12.2005 р. та договору про внесення змін і доповнень до договору поставки товару № 248 від 26.12.2005 р. позивач поставив відповідачу першу партію товару на реалізацію. Оплата за отриманий товар першої партії здійснюється в залежності від реалізації. Залишки першої партії товару на суму 7 681, 57 грн. на дату подання позову відповідачем не реалізовані, тому його вартість не була сплачена позивачу. При цьому відповідач не заперечує проти повернення залишків товару на вимогу позивача.
Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання копії ухвали про порушення апеляційного провадження від 10.04.2007 р. ( арк. справи 78), копії ухвали про відкладення розгляду справи від 14.05.2007 р. ( арк. справи 88), але у судові засідання Донецького апеляційного господарського суду - 14.05.2007 р. та 04.06.2007 р., уповноважений представник відповідача не з»явився.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2007 р. по справі № 10/382 відновлений ТОВ СУЛП " Агромакс" м. Житомир пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що вимоги заявника апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
31.10.2006 р. до господарського суду Донецької області звернулося ТОВ СУЛП " Агромакс" м. Житомир з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російської компанії “ Вітел» м. Горлівка стягнути на його користь з відповідача заборгованість у сумі 7 681,57 грн., пеню у сумі 1460,44 грн., штрафі у сумі 246,81 грн., неустойки у сумі 253,1 грн., а всього на загальну суму - 9 641,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки товару ( на реалізацію) № 248 від 26.12.2005 р., договір про внесення змін і доповнень до договору поставки товару ( на реалізацію) № 248 від 26.12.2005 р., накладну № АМ - 0000319 від 30.01.2006 р., довіреність серії ЯКЯ № 655113 від 30.01.2006 р., розрахунок заборгованості, порушення відповідачем умов зазначеного договору.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2006 р. замінено первісного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російської компанії “ Вітел» м. Горлівка на належного відповідача - ТОВ " Вітел" м. Горлівка.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. 22.01.2007 р. господарському суду Донецької області позивач надав остаточне клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7 681,57 грн., пеню у сумі 1911, 20 грн., штрафу у сумі 246, 81 грн. та 3% річних у сумі 332,65 грн. за невиконання відповідачем умов договору. Судом першої інстанції зазначене клопотання задоволено та прийнято уточнення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи судова колегія апеляційної інстанції встановила, що 26.12.2005 р. між сторонами по справі укладений договір поставки товару ( на реалізацію) № 248.
Відповідно пункту 1.1. позивач зобов"язався передати на реалізацію реалізатору продукти харчування та інші товари, а реалізатор зобов"язався прийняти поставлений товар і провести оплату за реалізовану реалізатором продукцію.
Пунктом 5.1. зазначеного договору сторони передбачили, що на підстави договору реалізатор проводить оплату за товар шляхом безготівкого переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 90 днів з моменту отримання товару в залежності від його реалізації ( потижнево згідно залишків).
Згідно договору про внесення змін і доповнень до договору поставки товару № 248 від 26.12.2005 р. ( є невід"ємною частиною договору № 248 від 26.12.2005 р.) сторони по справі п. 5.1. зазначеного вище договору виклали у наступній редакції : " на підставі договору реалізатор проводить оплату за товар шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача наступним чином : перша партія товару підлягає оплаті в межах 90 календарних днів з моменту отримання товару ( дата отримання вказана у накладних) по мірі реалізації ; всі послідуючі партії товару оплачуються в межах 30 календарних днів з моменту отримання."
Відповідно до п. 6.3. зазначеного договору сторони передбачили, що прийнятий товар підлягає поверненню на вимогу сторін.
З доказів, які додані позивачем до позову вбачається, що поставка товару відповідно до умов укладеного договору поставки товару ( на реалізацію) № 248 від 26.12.2005 р. та договору про внесення змін і доповнень до договору поставки товару № 248 від 26.12.2005 р. ( є невід"ємною частиною договору № 248 від 26.12.2005 р.) відбулася 30.01.2006 р.
Ніякими доказами не доведено, що це була не перша поставка товару відповідачу, а послідуюча.
З пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду, що зафіксовано технічними засобами судового засідання) вбачається, що поставка товару позивачем відповідачу, яка відбулася 30.01.2006 р. була першою. Залишки товару першої поставки на суму 7 681, 57 грн. не реалізовані, тому вартість товару не була сплачена позивачу. Представник відповідача не заперечував проти повернення залишків товару на вимогу позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в підтвердження позовних вимог посилається саме на видаткову накладу № АМ-0000319 від 30.01.2006 р. та довіреність ЯКЯ № 655113 від 30.01.2006 р. Інших доказів поставок товару відповідачу позивач не надав.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку умовам договору поставки товару ( на реалізацію) № 248 від 26.12.2005 р., зробивши висновок про наявність в договорі зобов'язання реалізатора розрахуватись в межах 90 днів тільки за реалізований товар необґрунтовані.
Даючи оцінку наданим до позову доказам, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що відповідно видаткової накладної № АМ-0000319 від 30.01.2006 р. позивач поставив відповідачу першу партію товару, за яку оплата здійснюється в межах 90 календарних днів з моменту отримання товару ( дата отримання вказана у накладних) по мірі реалізації, що передбачено умовами договору про внесення змін і доповнень до договору поставки товару № 248 від 26.12.2005 р. ( є невід"ємною частиною договору № 248 від 26.12.2005 р.), а залишки товару на дату подання позову складають 7 681, 57 грн., тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2007 р. по справі № 10/382 винесено відповідно до фактичних обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ТОВ СУЛП " Агромак" м. Житомир.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляіційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українське-Літовське підприємство "Агромакс" м. Житомир залишити без задоволенняі, рішенняі господарського суду Донецької області від 26.02.2007 р. по справі № 10/382 залишити без змін.
Головуючий Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
О.М. Дзюба
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1 у справу
1 ДАГС
1. господ. суду Дон. обл.