03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 754/1028/17
№ апеляційного провадження:22-ц/796/10845/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
23 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.
при секретарі - Сербін Т.І.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11478728000 від 12 лютого 2016 року в розмірі 517007 грн. 77 коп.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що у січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 12 лютого 2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11478728000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 432210 грн. 90 коп., шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_4, а остання зобов'язалась повертати кредит та сплачувати відсотки шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 7536,96 грн. 12-го числа кожного місяця та повернути кредит у повному обсязі не пізніше 12 червня 2048 року.
12 лютого 2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 264505, відповідно до якого останній зобов'язався перед Банком за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Зазначив, що у порушення умов кредитного договору, ОСОБА_4 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості, у зв'язку із чим, станом на 12 січня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 517007,77 грн., яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь Банку.
У зв'язку із викладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 517007,77 грн., вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11478728000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 432210 грн. 90 коп., шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_4, а остання зобов'язалась повертати кредит та сплачувати відсотки шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 7536,96 грн. 12-го числа кожного місяця та повернути кредит у повному обсязі не пізніше 12 червня 2048 року.
Згідно п. 2.5 Договору кредиту, позичальник погашає кредитну заборгованість шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 7 536 грн. 96 коп., що враховує процентну ставку у розмірі 20.90 % річних.
12 лютого 2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 264505, відповідно до якого останній зобов'язався перед Банком за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, існуючих в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому,в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках основного договору.
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_4 виникла заборгованість у розмірі 517007,77 грн., з яких: 431 425 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 72 003 грн. 52 коп. - заборгованість за процентами, 5 250 грн. 84 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 8 327 грн. 65 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк і в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню на користь Банку.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що відсутні первинні бухгалтерські документи, що свідчать про існування боргу, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.
З виписки банку вбачається, що 15 лютого 2016 року, на виконання умов договору № 11478728000 від 12 лютого 2016 року, на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 Банком перераховано кошти в сумі 432 210 грн. 90 коп., які в той же день перераховано на погашення заборгованості за кредитним договором № 11317798000 від 20 березня 2008 року (а.с. 55).
З розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник частково погашала заборгованість за кредитним договором, що підтверджує укладення між сторонами даного договору.
В силу вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, апелянтом не надано суду доказів на спростування розрахунку заборгованості у розмірі 517007,77 грн.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення заборгованості на користь Банку у зв'язку із неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді