справа № 759/13240/16-ц головуючий у 1-й інстанції: Величко Т.О.
апеляційне провадження № 22-ц/796/10923/2017
21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Головачова Я.В.
суддів: Поливач Л.Д., Шахової О.В.
при секретарі: Коцюрбі Л.О.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 5 вересня 2017 року,
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розлучення діти залишилися проживати разом із нею. Відповідач після розлучення ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, матеріальної допомоги не надає, має заборогваність по сплаті аліментів.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, ОСОБА_1 просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 5 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відому у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що він має бажання приймати участь у вихованні своїх дітей; позивачем чиняться перешкоди у спілкуванні з дітьми; він регулярно перераховує кошти на утримання дітей по мірі можливості; висновок органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав є немотивований, оскільки був зроблений без заслуховування його позиції.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Представник органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в суд апеляційної інстанції не з'явилася, про час і місце розгляду справи третя особа повідомлялася належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка їх представника не перешкоджає розгляду справи.
Представник Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в суд апеляційної інстанції не з'явився, надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до рішення Святошинського районного суду міста Києва від 9 вересня 2011 року шлюб між сторонами розірвано; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 11 квітня 2011 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з матір'ю.
ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів. За розрахунками відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві станом на 1 березня 2016 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 51 677 грн. 42 коп.
Висновком органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 106/58-2146 від 16 травня 2017 року визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей, а тому наявні підстави для позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей.
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" , ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Разом з тим, у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для встановлення таких обставин суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обов'язково здійснювати необхідні дії для залучення відповідача у справі та з'ясування його позиції й обґрунтувань.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, як зазначено в п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неналежне виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Разом із тим, суд першої інстанції не врахував категоричне заперечення ОСОБА_2 проти позбавлення його батьківських прав, зокрема те, що він звертався із відповідною письмовою заявою до Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (а.с.148).
Ураховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а судом встановлено, що ОСОБА_2 категорично проти позбавлення його батьківських прав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
При цьому, колегія суддів вважає доцільним попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дітей і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягають стягненню 606 грн. 10 коп. судових витрат, понесених ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 5 вересня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Покласти на орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків стосовно виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 606 грн. 10 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Судді: