№ 33/796/2744/2017 Постанова винесена суддею Отвінським П.Л.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
10 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_2 (ОСОБА_2), громадянина Туркменістану, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Магданли Туркменістан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
10 200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 гривень.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_2, 30 серпня 2017 року о 18 год., на вул. Кирилівська в м. Києві, керував автомобілем «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, вважаючи постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали справи повернути органу, що порушив провадження, для доопрацювання та належного оформлення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при підготовці справи до розгляду не звернув увагу, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція), оскільки анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладено латиницею, а не державною мовою, що є порушенням вимог законодавства. При цьому суддя самостійно, без залучення перекладача, здійснив невірний переклад латинського позначення прізвища у протоколі та замість прізвища «ОСОБА_2» у постанові вказав «ОСОБА_2», хоча в даному випадку повинен був повернути матеріали на дооформлення.
Крім того, вказує на те, що він є громадянином Туркменістану та не вміє читати українською мовою, а тому йому не було відомо зміст протоколу і поліцейські, відповідно до п. 12 ч. 4 розділу ІІ Інструкції, при складанні протоколу зобов'язані були залучити перекладача.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які підтримали вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Суддя місцевого суду, всупереч доводів апеляційної скарги, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Як убачається з провадження в справі та судового рішення, суддя місцевого суду при розгляді даної справи вислухав пояснення ОСОБА_2, який повідомив, що відмовився від пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки поспішав в аеропорт, дослідив письмові докази, яким, проаналізувавши пояснення ОСОБА_2, надав об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Так, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, згідно з яким водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та таким доказам надана правильна юридична оцінка.
Зокрема, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними, які містяться:
- впротоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 115013 від 30 серпня 2017 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, і навіть зазначення в ньому анкетних даних правопорушника латинськими літерами не тягне за собою недопустимість протоколу як доказу та не є підставою для його повернення, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
В той же час, слід указати, що в протоколі, окрім іншого, зазначсені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Він підписаний двома свідками, особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_2, який відмовився від надання пояснень, проте засвідчив своїм підписом про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, а також щодо повідомлення про місце розгляду справи, при цьому будь-яких заперечень на дії патрульних поліцейських, як і необхідності залучення перекладача, в протоколі він не вказав (а.с. 1);
- уписьмових поясненнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6., які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_2. 30 серпня 2017 року по
вул. Кирилівська, 83 в м. Києві від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння, та жодних зауважень щодо правомірності дій працівників поліції як у письмових поясненнях, так і в протоколі не зазначили (а.с. 2);
- у рапорті інспектора патрульної поліції Чайки Я.М. щодо обставин зупинки транспортного засобу «БМВ 3», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, з якого слідує, що вказаний автомобіль був зупинений з підстав не використання водієм засобів пасивної безпеки (не пристебнутий ремінь безпеки), при спілкуванні з водієм виникла підозра про його перебування в стані сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло), а тому водію ОСОБА_2 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння, від якого він відмовився в присутності двох свідків (а.с. 3).
До того ж, у судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував, що дійсно відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з тим, що поспішав в аеропорт, але вказана ним підстава відмови не звільняє його від адміністративної відповідальності.
При цьому суддя місцевого суду обґрунтовано не взяв до уваги представлений ОСОБА_2 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння КМНКЛ "Соціатерапія" від 02 вересня 2017 року, з якого слідує, що під час огляду ОСОБА_2 о 22.10 30серпня 2017 року ознак сп'яніння не виявлено, визнавши результати такого огляду, виходячи з вимог ст. 266 КУпАП, недійсними.
Посилання ОСОБА_2 на порушення його прав, з огляду на те, що працівниками поліції при складенні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено перекладача не можуть бути підставою для скасування постанови судді, оскільки в матеріалах провадженні відсутні жодні заяви чи клопотання правопорушника про необхідність залучення перекладача.
Матеріали справи свідчать про те, що в суді першої інстанції ОСОБА_2, достовірно знаючи, яка справа розглядатиметься, бо надав пояснення з приводу обставин, указаних у протоколі про адміністративне правопорушення, заяв чи клопотань, які б давали підстави вважати, що він потребує послуг перекладача, не заявляв, як не заявляв він про необхідність залучення перекладача і в суді апеляційної інстанції.
В той же час у суду апеляційної інстанції відсутні сумніви стосовно особи правопорушника, а допущена суддею у тексті постанови помилка в написанні прізвища підлягає виправленню.
Таким чином, апеляційним переглядом указаної справи не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 02 жовтня 2017 року відповідають фактичним обставинам справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено з дотриманням вимог
ст.ст. 33-35, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року є законною та обґрунтованою, отже апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк
1 рік - без змін.
Виправити описку у тексті постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року при написанні анкетних даних правопорушника, замість «ОСОБА_2» правильним вважати «ОСОБА_2 (ОСОБА_2)».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.П. Павленко