АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №33/796/1156/2017 Суддя в суді першої інст. - Тарасюк К.Е.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя в суді апел. інст.. - Кепкал Л.І.
17 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва КепкалЛ.І., вирішуючи клопотання адвоката Свинара О.М. в інтересах ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Свинар О.М. в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_5 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях адміністративного проступку.
Також адвокат СвинарО.М. в інтересах ОСОБА_5 подав заяву, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не знав про прийняте рішення, копія оскаржуваної постанови йому не направлялася та не вручалася,про її існування він дізнався лише 31.03.2017 року, а тому він не зміг своєчасно оскаржити.
В письмових поясненнях про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат Свинар О.М. в інтересах ОСОБА_5 зазначає, що 04 серпня 2016 рокуОСОБА_5 через канцелярію суду подав клопотання про перенесення розгляду справи на інший день через те, що в день, на який призначено розгляд справи, він перебуватиме у відрядженні за кордоном. Попри наявність клопотання, 08 серпня 2016 року суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та в цей же день ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення. Копія зазначеної постанови ОСОБА_5 не направлялася та не надавалася, а в справі підшитий лише супровідний лист про направлення такої копії, разом з тим, відсутні будь-які дані про вручення копії постанови адресату чи іншій особі. Захисник вказує, що про оскаржувану постанову суду ОСОБА_5 стало відомо лише 31 березня 2017р.
Також адвокат СвинарО.М. вказує на те, що 01 березня 2017 року ОСОБА_5 отримав судову повістку (яка надійшла простою поштовою кореспонденцією) у цивільній справі № 757/52271/16-ц, з якої довідався, що Печерським районним судом м.Києва відкрито провадження за позовом ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів. При цьому копія позовної заяви йому не направлялася. 15 березня 2017 рокупредставник ОСОБА_5 - адвокат ПекельнийВ.В., який діяв за довіреністю від 03.03.2017 року ознайомився з вищевказаною цивільною справою та дізнався про оскаржувану постанову суду від 08.08.2016 року, проте, в цей період ОСОБА_5 перебував за межами України (в Республіці Молдова) і тільки після повернення на Україну 31 березня 2017 року від свого представника від дізнався про постанову від 08.08.2016 року, після чого уклав договір про правову допомогу з адвокатом, який після ознайомлення з матеріалами адміністративного провадження подав апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_5 та його захисника - адвоката СвинараО.М., які просили прийняти до розгляду апеляційну скаргу, поновивши строк на її подачу, думку ОСОБА_6 та його представника - адвоката Щербини О.В., які заперечували проти задоволення клопотання адвоката Свинар О.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року, посилаючись на відсутність для цього підстав, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Печерського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_5 винесена 08.08.2016 року.
Разом з тим, апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвокат Свинар О.М. в інтересах ОСОБА_5 подав лише 06.04.2017 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.
З постанови Печерського районного суду м. Києва вбачається, що ОСОБА_5 не був присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції. Згідно супровідного листа від 05.09.2016 року Печерським районним судом на адресу проживання ОСОБА_5 було направлено копію оскаржуваної постанови,однак, в матеріалах справи дійсно відсутні дані про отримання останнім копії постави.
Разом з тим, доводи захисника про те, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_5 дізнався лише 31.03.2017 року є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, з письмових пояснень адвоката СвинараО.М. та пояснень в суді апеляційної інстанції самого ОСОБА_5 вбачається, що 01 березня 2017 року ОСОБА_5 отримав судову повістку у цивільній справі № 757/52271/16-ц, з якої довідався, що Печерським районним судом м. Києва відкрито провадження за позовом ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів. В зв'язку з цим 03.03.2017 року ОСОБА_5 видав доручення Пекельному В.В. та Свинару О.М. на представлення його інтересів. 15 березня 2017 року один з представників ОСОБА_5 - адвокат Пекельний В.В., ознайомився з вищевказаною цивільною справою (а.с.121), в якій містилася і постанова Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року. Тому, ОСОБА_5 через свого представника стало відомо про наявність оскаржуваної постанови ще 15 березня 2017 року.
Доводи адвоката Свинара О.М. про те, що особисто ОСОБА_5 про існування постанови дізнався лише 31 березня 2017 року, в зв'язку з тим, що в період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року знаходився поза межами України не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи не підтверджені будь - якими доказами. Більш того, під час розгляду апеляційним судом питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, захисником Свинаром О.М. було зроблено адвокатський запит до Державної прокордонної служби України про надання інформації щодо перетину кордону України ОСОБА_5 в період з 01.03.2017 по 31.03.2017 року, на який, згідно пояснень захисника, він отримав відповідь про те, що в Державній прикордонній службі України відсутні дані про перетин кордону ОСОБА_5 в період з 01.03.2017 по 31.03.2017 року.
Відповідно до рішення Європейского Суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року зазначено, що, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Як втексті заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження так і в поясненнях судовому засіданні захисником та ОСОБА_5 не наведено переконливих мотивів для визнання причин пропуску вказаного строку поважними.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апелянт не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, і підстав для його поновлення, відповідно не находить, в зв'язку з чим в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити адвокату Свинару О.М. в інтересах ОСОБА_5 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року.
Апеляційну скаргу адвоката Свинара О.М. в інтересах ОСОБА_5 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І.