24.11.2017
Справа № 720/1581/17
Провадження № 1-кп/720/129/17
24 листопада 2017 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження № 12017260120000372 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, -
04 жовтня 2017 року приблизно о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_6 дізнавшись від своєї подруги ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_5 забруднив її проїздом автомобілем через калюжу, поїхав за місцем перебування останнього до приміщення ферми, яка розташована с. Форосна Новоселицького району Чернівецької області, де запропонував ОСОБА_5 вибачитися перед ОСОБА_7 .. Почувши відмову останнього від запропонованого вибачення, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого будучи невдоволеним поведінкою ОСОБА_5 та переслідуючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 навмисно наніс ОСОБА_5 один удар правою рукою в область обличчя, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій орбітальній ділянці.
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе не визнав та показав, що 04 жовтня 2017 року його подруга ОСОБА_7 повідомила йому, що проїжджаючи по вулиці автомобілем, ОСОБА_5 проїхав через калюжу та забруднив її одяг. Вказана подія на її думку сталась з умисної вини ОСОБА_5 .. Тоді він разом із своїм приятелем ОСОБА_8 поїхали за місцем перебування ОСОБА_5 на ферму, яка розташована в с. Форосна Новоселицького району, де запропонував останньому вибачитися перед його подругою. ОСОБА_5 відмовився вибачитись, заперечуючи вказаний факт, з приводу чого між ними виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5 витягнув руку з кишені штанів та замахнувшись, спробував його вдарити рукою по голові, таким чином, що рука піднялась на рівні його голови та прослизнула по голові, від чого він мав отримати ушкодження, якщо б не ухилився від удару ОСОБА_5 .. Тоді, він захищаючись та попереджуючи дії ОСОБА_5 наніс йому один удар рукою в область обличчя, схопив потерпілого та декілька хвилин потримав його за шию, після чого відпустив та конфлікт був вичерпаний. Не вважає себе винним, оскільки вдарив ОСОБА_5 захищаючись від нього, а тому просив виправдати.
Обвинувачений додав, що під час проведення слідчого експерименту в ході досудового розслідування даного провадження, слідчий ввів його в оману та показував на місці яким чином він має давати пояснення, а тому він себе оговорив.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, його вина у навмисному спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень повністю доказана показами потерпілого, свідків та письмовими доказами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_5 показав, що 04 жовтня 2017 року приблизно о 18 годині 10 хвилин до нього на ферму, яка розташована в с. Форосна Новоселицького району, приїхав обвинувачений ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 та посилаючись на те, що він забруднив одяг його подруги ОСОБА_7 проїздом автомобілем через калюжу, запропонував вибачитись перед нею. Оскільки, будь-якого умислу забруднити подругу обвинуваченого у нього не було, він відмовився це робити та витаскуючи руку з кишені, захотів відкрити дверці автомобіля, щоб поїхати з місця конфлікту, не загострюючи відносини між ними. Взамін, обвинувачений раптово наніс йому один удар рукою по обличчю, чим спричинив фізичну біль, після чого схопив за шиї та притримав декілька хвилин і відпустив тільки коли підбіг сусід ОСОБА_9 .. Того ж дня він звернувся в поліцію. Обвинувачення відносно ОСОБА_6 підтримує, оскільки обвинувачений не визнає свою провину та не розкаявся на вчиненні протизаконні дії.
Свідок ОСОБА_10 показала суду, що є дружиною потерпілого. Під вечір 04 жовтня 2017 року до них на ферму в с. Форосна Новоселицького району приїхав обвинувачений разом з ОСОБА_8 .. Обвинувачений запропонував потерпілому вибачитися перед ОСОБА_7 за нібито її забруднення автомобілем. Однак, її чоловік заперечував факт умисного забруднення та відмовився вибачитись. Тоді, обвинувачений влаштував сварку та ввів себе агресивно, на що вона зауважила йому заспокоїтись та не вести себе як дитина, і запропонувала чоловікові поїхати додому, у зв'язку із чим, він хотів сісти за кермо автомобіля. В цей час обвинувачений несподівано вдарив його рукою по голові та схопив за шию. Тоді вона покликала на допомогу ОСОБА_9 , який прибіг до них, після чого обвинувачений відпустив потерпілого. З поведінки обвинуваченого було видно, що він приїхав на ферму спеціально побити її чоловіка разом із ОСОБА_8 , який пропонував їй та ОСОБА_9 не вмішуватись у конфлікт між ними.
Свідок ОСОБА_8 показав суду, що є приятелем обвинуваченого. Увечері 04 жовтня 2017 року він поїхав разом із обвинуваченим на ферму с. Форосна Новоселицького району, де останній мав переговорити з ОСОБА_5 .. В ході розмови між ними вник конфлікт, в ході якого потерпілий витягнув руку з кишені та йому здалося, що тим самим він замахнувся на обвинуваченого, оскільки випрямив руку за спину приблизно на 5-10 см.. Однак, самого замаху вдарити обвинуваченого потерпілий не зробив і тим більше не підняв руку вверх вдарити ОСОБА_6 .. В цей час ОСОБА_6 наніс один удар рукою по обличчю потерпілому, після чого схопивши за шиї, притримав його декілька хвилин та відпустив.
Свідок ОСОБА_7 показала, що вранці 04 жовтня 2017 року її одяг забруднив потерпілий внаслідок проїзду автомобілем калюжі, про що вона розповіла по телефону обвинуваченому, який є її приятелем. Увечері того ж дня ОСОБА_6 розповів їй, що він побив ОСОБА_5 за вчинений ним поступок.
Факт забруднення одягу ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_11 ..
Свідок ОСОБА_9 показав суду, що увечері 04 жовтня 2017 року на крик ОСОБА_10 про те, що б'ють її чоловіка, він прибіг біля їх автомобіля на фермі с. Форосна Новоселицького району, де побачив, що обвинувачений тримав з боку за шию потерпілого, після чого на його зауваження відпустив.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали суду, що були понятими при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим, під час якого останній добровільно, без будь-якого тиску на нього, показав обставини нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.
З протоколу слідчого експерименту, проведеного 18 жовтня 2017 року з обвинуваченим слідує, що останній визнав свою вину у навмисному спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень та показав на макеті механізм нанесення навмисного удару рукою, вказуючи на обставини події, які передували цьому, а саме те, що йому здалося що потерпілий хоче його вдарити, не зрозумівши рух його рук.
Механізм отримання тілесних ушкоджень потерпілим також був підтверджений ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту з ним, який мав місце 05 жовтня 2017 року.
З висновку судово-медичної експертизи № 70 екс-Н від 05 жовтня 2017 року вбачається, що потерпілому ОСОБА_5 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій орбітальній ділянці, які виникли при можливих обставинах обвинувачення від дії твердих тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Суд, діючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого у нанесенні 04 жовтня 2017 року тілесних ушкоджень потерпілому повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 125 ч. 1 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Невизнання обвинуваченим свої вини у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому, суд вважає обраним ним способом захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а тому суд критично оцінює його покази в частині нанесення умисного удару потерпілому під час самозахисту, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами.
Так, допитані ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які були очевидцями події, показали, що жодного замаху на нанесення ушкоджень обвинуваченому з боку потерпілого не було.
Свідок ОСОБА_8 , який є приятелем обвинуваченого та приїхав на місце події разом із ним, показав, що потерпілий не піднімав руки вверх для нанесення удару обвинуваченому, а лише витягнув руку з карману, чим йому здалося, що потерпілий замахнувся на удар обвинуваченого, що також фактично не підтверджено іншими доказами, однак в той же час спростовує позицію обвинуваченого про те, що нібито потерпілий намагався його вдарити та для цього вчинив активні дії у виді замаху та здійснення самого удару, шляхом підняття руки вверх, від якого він ухилився.
Усуваючи розбіжність між показами обвинуваченого та потерпілого щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, суд виходить з того, що покази потерпілого з самого початку досудового розслідування є послідовними та підтверджуються іншими дослідженими судом доказами, а тому не викликають сумнів суду, оскільки у своїй сукупності вони доповнюють один одного та підтверджують пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення.
Також суд вважає неспроможними покази обвинуваченого, що він фізично не міг нанести будь-які удари потерпілому, оскільки у нього боліла спина.
За вказаних обставин, посилання захисника про відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, оскільки останній наніс тілесні ушкодження потерпілому під час самозахисту, є безпідставними.
При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин у молодому віці, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При обранні обвинуваченому виду покарання, суд враховує, що санкція ч. 1 ст. 125 КК України містить декілька альтернативних мір покарання, а тому приймаючи до уваги, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин у молодому віці, наніс потерпілому тільки один удар, суд вважає за доцільне призначити йому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через райсуд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: