Справа №646/12762/16-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/790/927/17 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.186 КК України
16.11.2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
- головуючого судді ОСОБА_2
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.01.2017 року, -
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Томаківка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, неофіційно працював пакувальником-вантажником в ПП «Багрянцев», з середньо - спеціальною освітою,який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 27.12.2011р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 09.07.2014р. на 1 рік 4 місяці; 2) 23.07.2015 р.Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, звільнився умовно - достроково 29.06.2016р. на 1 місяць 13 днів,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 21.11.2016 р. Зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.11.2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення до двох днів позбавлення волі.
Як встановлено вироком, 21.11.2016р. близько 20.00 години ОСОБА_7 , знаходячись поблизу будинку № 38 по пр. Московському у м. Харкові, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна з метою наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, наніс потерпілій ОСОБА_8 удар кулаком правої руки в область правого ока, внаслідок якого потерпіла впала на землю, відкрито викрав гаманець, який знаходився у сумці потерпілої, який не представляє для неї матеріальної цінності з грошовими коштами у сумі 45 гривень.
Після цього, ОСОБА_7 , з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд
Обвинувачений ОСОБА_7 оскаржив зазначений вирок. В апеляції він просить змінити вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.01.2017 року, призначити більш м'яке покарання.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що при призначення покарання судом не повною мірою враховано що обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся, визнав свою вину, повернув викрадене, що на його думку є обставинами, пом'якшуючими покарання.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, яка заперечувала проти апеляції, обвинуваченого, який підтримав скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Обгрунтованість засудження ОСОБА_7 за вироком районного суду вказаного вище сторонами не оспорюється. Тому відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та перевіряє доводи обвинуваченого, надані в апеляції, щодо правильності призначеного покарання.
Покарання призначається відповідно до ст. 65 КК України з урахуванням ступеню суспільної небезпечності скоєного, даних про особу обвинуваченого та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Як видно з вироку при призначенні покарання суд першої інстанції прийняв до уваги, що ОСОБА_9 скоїв тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі злочини, тому призначив покарання у виді реального позбавлення волі.
В той же час суд прийняв до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним, розкаявся, повернув викрадене потерпілій, що суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання, характеризувався задовільно, неофіційно працював, тому суд призначив йому покарання у межах, що наближені до мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 186 КК України.
Наведене свідчить про те, що суд з урахуванням вимог ст.ст. 65-67 КК України призначив покарання обвинуваченому, тому підстав для задоволення апеляції немає.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами, у строк відбування покарання обвинуваченому слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення за правилами даної норми закону з дня затримання по 20.06.2017 року.
Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.01.2017 р. щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 21.11.2016р. по 20.06.2017 р. р. з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий -
Судді: