Апеляційне провадження № 11сс/790/1674/17 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 646/2008/17 - к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
19 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 як захисника підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.365, ч.3 ст.368 КК України -
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.10.2017 року задоволено клопотання прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42016000000002964 від 20.10.2016 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Продовжено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його в Харківській установі виконання покарань №27 до 30.11.2017 року, включно.
Слідчий суддя, посилаючись на обґрунтованість доводів клопотання прокурора та неможливість завершення досудового розслідування у зв'язку із необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.
З таким рішенням слідчого судді не погодився адвокат ОСОБА_7 як захисник підозрюваного ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.10.2017 року скасувати та постановити нову, про відмову у задоволені клопотання щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , звільнити його з - під варти та зобов'язати його з'являтися до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила наступне. Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий судді виходив з того, що на даний час досудове розслідування не завершено, існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали. Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки після оголошення ухвали слідчого судді від 05.10.2017 року, слідчим в залі судового засідання стороні захисту було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів в порядку ст.390 КПК України. Жодні слідчі дії, на які посилався прокурор, як на підставу не можливості завершення досудового розслідування, щодо встановлення місця перебування двох інших підозрюваних по цьому кримінальному провадженню не проводяться, оскільки відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вже завершено досудове розслідування та складено обвинувальні акти. Зазначені у клопотанні прокурора обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали є суто формальними, у зв'язку з тим, що дані підстави вже було вказано прокурором у попередніх клопотаннях про продовження запобіжного заходу від 22.05.2017 року, 17.07.2017 року, 05.09.2017 року. Вручення стороні захисту 05.10.2017 року повідомлення про завершення досудового розслідування свідчить про те, що сторона обвинувачення намагається продовжити строк тримання під вартою виключно для виконання вимог ст.290 КПК України, що не є підставою для подальшого тримання під вартою. Слідчим суддею, вказані обставини враховані не були. Крім того, слідчим суддею не надано обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та неможливість визначення розміру застави. Виходячи з практики рішень Європейського суду з прав людини та Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод попереднє ув'язнення не повинно передбачати покарання у вигляді позбавлення волі, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку. Слідчим суддею не враховано, що тяжкість кримінального правопорушення сама по собі не є достатньою підставою для обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на наявність ризиків, які не зменшилися, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та необхідність продовження строку тримання під вартою, пояснення адвоката та підозрюваного про підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002964були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.365, ч.3 ст.368 КК України.
07.04.2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
12.04.2017 року ОСОБА_8 в межах зазначеного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187, ч.2 ст.365 КК України. відповідно до якої ОСОБА_8 працюючи на посаді начальника сектору ( у складі відділу) Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області та маючи спеціальні звання підполковника поліції, будучи працівником правоохоронних органів, скоїв злочин проти власності, передбачений ч.2 ст.365 КК України.
21.07.2017 року ОСОБА_8 , у зв'язку зі зміною обсягу підозри, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. .3 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.365, ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.04.2017 року клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 задоволено. Обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його в Харківській установі виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27 до 04.06.2017 року, включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 22.05.2017 року ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.04.2017 року була залишена без змін.
Постановою заступника прокурора Харківської області ОСОБА_11 від 23.05.2017 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002964 до шести місяців, тобто до 06.10.2017 року.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.05.2017 року продовжено ОСОБА_8 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.07.2017 року включно.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 13.07.2017 року ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 31 травня 2017 року залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.09.2017 року продовжено відносно ОСОБА_8 строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 06.10.2017 року.
25.09.2017 року постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню продовжено у межах дев'яти місяців.
Відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання прокурора, погоджене прокурором, відповідає вимогам зазначеної статті та містить доводи, що підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Апеляційний суд погоджується, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на даний час не зменшилися, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та необхідність проведення, слідчих ( розшукових) заходів для встановленні місця перебування ще двох підозрюваних з метою їх затримання, проведення слідчих ( розшукових) дій на отримання доказової бази для повідомлення про підозру іншим фігурантам, триває розсекречування матеріалів НС(Р)Д, проведення експертиз та проведення допитів з наданням вказаних документів для огляду та інших слідчих дій, що не виключає ризик можливого впливу на потерпілих, свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Наявність вказаного ризику свідчить про неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів приймає до уваги обґрунтування сторони обвинувачення щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 у зв'язку із неможливістю завершення досудового розслідування через проведення слідчих та процесуальних дій, які полягають у здійсненні тривалого розшуку двох підозрюваних, проведення інших процесуальних та слідчих (розшукових) дій, тощо. Враховуючи складність кримінального провадження, особистість підозрюваного, збільшення обсягу обвинувачення пред'явленого ОСОБА_8 апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Доводи адвоката про те, що суд не в повному обсязі дослідив підстави для продовження застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою зможе відвернути ризики передбачені ст. 177 КПК України, є безпідставними.
Слідчим суддею при винесенні ухвали про продовження строку тримання під вартою враховано вагомість доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчинені, особу ОСОБА_8 , а саме те, що він вчинив тяжкі злочини, перебуваючи працівником правоохоронних органів, що при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу в подальшому останній може ухилитись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що на даний час ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися , а навпаки збільшились через збільшення обсягу обвинувачення і продовжують існувати, а доводи апелянта їх не спростовують.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема те, що він вчинив вказані злочини перебуваючи працівником правоохоронних органів, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Враховуючи наведене, вимоги апеляційної скарги адвоката щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необґрунтованості подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою, є непереконливими.
Крім того, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Посилання апелянта про те, що тяжкість кримінального правопорушення сама по собі не є достатньою підставою для обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів визнає такими, що не є підставою для скасування ухвали слідчого судді від 05.10.2017 року. Оскільки, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Посилання адвоката стосовно того, що 05.10.2017 року стороні захисту було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, у зв'язку з чим вбачається невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження є помилковими. Матеріали справи не містять доказів того, що досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 на даний час закінчено та складено обвинувальний акт відносно нього. Крім того, відповідно до постанови заступника генерального прокурора від 25.09.2017 року досудове розслідування по даному кримінальному провадженню продовжено у межах дев'яти місяців.
Доводи захисника щодо незаконності, необґрунтованості ухвали, порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків фактичним обставинам кримінального провадження, колегія суддів визнає такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження. Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення учасників судового розгляду.
Враховуючи складність кримінального провадження, докази які мають бути досліджені, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.117, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 як захисника підозрюваного ОСОБА_8 - відхилити.
Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -