27 листопада 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Кельменецької прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2017 року, -
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 24.10.2017 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017260140000224 відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 115 ч.2 п.12 КК України - повернуто прокурору Чернівецької області.
Цією ухвалою також продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до 28 грудня 2017 року.
На вказану ухвалу суду прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду в частині повернення обвинувального акта прокурору та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
При цьому прокурор посилався на те, що форми і порядок закінчення досудового розслідування закріплені в статтях глави 24 КПК України, в яких передбачено порядок закінчення досудового розслідування та визначений перелік документів, які додаються до нього, що і було виконано прокурором. Зазначав, що 02.10.2017 р. прокурором було підготовлено письмове роз'яснення для обвинувачених про можливість розгляду кримінального провадження щодо них судом присяжних, які перед початком підготовчого судового засідання було передано суду для приєднання до обвинувального акта. Вказував також, що суд в своєму рішенні, посилаючись на постанову ВС України від 25.06.2015 р., не звернув уваги на те, що в ній описано випадок, коли обвинуваченим взагалі не було
провадження №11кп/794/419/17 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
роз'яснено право на розгляд справи щодо них судом присяжних, а також не взяв до уваги те, що суд, в разі допущення помилки прокурором, може сам її виправити, роз'яснивши обвинуваченим таке право. Апелянт також вважає, що у зв'язку з неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його точному змісту, суд першої інстанції необґрунтовано прийняв рішення про повернення обвинувального акта прокурору.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, захисників, які просили відмовити в задоволенні апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 384 КПК України, прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Проте ці вимоги закону, як правильно зазначив суд першої інстанції, прокурором у повній мірі виконані не були.
Як вбачається з судового провадження, 12.10.2017 р. до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017260140000224 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 29.09.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто цим процесуальним документом ОСОБА_8 та ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
До обвинувального акта долучені реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки підозрюваних і двох захисників про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, проте письмове роз'яснення прокурора обвинуваченим про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, всупереч вимогам ч. 1 ст. 384 КПК України, до обвинувального акта не долучено, що беззаперечно свідчить про порушення прокурором вимог КПК України.
Доводи апелянта про те, що він в суді 24.10.2017 року, перед початком підготовчого судового засідання роз'яснив обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 їх процесуальне право на розгляд справи судом присяжних та особливості і правові наслідки такого розгляду, фактично підтверджують обставини того, що прокурором були порушені вимоги ст. 384 КПК України.
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 25 червня 2015 року сформулювала висновок з приводу застосування статті 384 КПК України, з якого вбачається, що право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист. Прокурор під час досудового розслідування, але у будь-якому разі до моменту складання обвинувального акта, повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора повинно бути додано до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Невиконання прокурором вимог ст. 384 КПК України, в силу вимог пункту третього частини третьої статті 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Згідно ст. 458 КПК України та ст. 13 ч. 5 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх суддів загальної юрисдикції, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 для виконання вимог ст. 384 КПК України є законним і обґрунтованим.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції також допустив порушення вимог закону, не роз'яснивши обвинуваченим положення ст. 384 КПК України в підготовчому судовому засіданні та щодо неправильного тлумачення судом першої інстанції закону, яке суперечить його точному змісту, на думку колегії суддів, свідчить про неправильне розуміння апелянтом зазначених вище вимог закону та про довільне його трактування і не може слугувати підставою для скасування ухвали суду.
Підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 384, 404, 405, 407, 418, 419, 458 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Кельменецької прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017260140000224 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України повернуто прокурору - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_10
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2
Згідно з оригіналом: суддя