29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" червня 2007 р. Справа №10/226-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" м. Старокостянтинів
до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції
м. Старокостянтинів
про визнання недійсною та скасування другої податкової вимоги №2/87 від 19.03.2007р. про сплату боргу
Суддя Секретар судового засідання
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Пославська О.В.- за довіреністю №1 від 09.01.2007р.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Постанова приймається 04.06.2007р., оскільки в судому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом, про недійсною та скасування другої податкової вимоги №2/87 від 19.03.2007р. про сплату боргу на суму 5341,83 грн., вважаючи її такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам. Зазначає, що боргові зобов'язання та прострочені платежі перед бюджетом відсутні.
Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, проте надіслав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. При цьому позовні вимоги підтримав, просить скасувати другу податкову вимогу №2/87 від 19.03.2007р., оскільки вона сформована на основі повідомлення-рішення №0000851700/0 від 30.01.2007р. , яке не відповідає вимогам ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказує на відсутність у позивача заборгованості.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що станом на 19.03.2007р. за позивачем рахується заборгованість в розмірі 5314,83 грн. по податку з доходів фізичних осіб, тому у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»( надалі Закон №2181) була виставлена податкова вимога.
Посилається на п.п.6.1.2 п.6.2 ст. 6 Закону №2181 , п.4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків.
Вказуючи на вимоги п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якими передбачено, що у разі непогашення платником суми податкового боргу у встановлені строки , боржнику не раніше 30 календарного дня від дня направлення ( вручення) першої податкової вимоги надсилається друга податкова вимога, зазначає, що друга податкова вимога надіслана позивачу у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.
Працівниками Старокостнтинівської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р., про що складено акт перевірки від 20.01.2007р. № 53-23-05748938. В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою особових рахунків та правильності визначення оподатковуваного доходу встановлено, що в порушення п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 та п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. ВАТ «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» за жовтень, листопад 2005р., січень-березень, серпень 2006р. не вірно визначено податок з доходів фізичних осіб у 12 громадян, яким проводилась виплата заробітної плати за основним місцем роботи, в результаті неправомірного застосування соціальної пільги, що привело до недоутримання і неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з суми одержаного доходу в розмірі 328, 41 грн. Крім того, вказано на порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 ,п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» , а саме несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. в сумі 36825, 18 грн., в результаті того, що платіжні доручення на перерахування податку з доходів фізичних осіб в установи банку подавались несвоєчасно та не в повному обсязі , в наслідок чого згідно вимог п.1 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та у відповідності до вимог п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими Фондами» на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 5314, 83 грн.
На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2007р. №0000851700/0 яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 985,23 грн., з яких 328.41 грн. основного платежу та 656,82 грн. штрафних санкцій. Дане рішення отримано головним бухгалтером позивача 30.01.2007р.
Податковим органом 12.02.2007р. виставлено першу податкову вимогу №1/33 на 5314,83 грн. податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, з яких 174,34 грн. основного платежу, 656,82 грн. штрафних санкцій, 4483,67 грн. пені, яка отримана позивачем згідно поштового повідомлення про вручення 15.02.2007р.
19 березня 2007р. позивачу виставлено податковим органом другу податкову вимогу №2/87 від 19.03.2007р. на 5314,83 грн. податкового боргу, з яких 174,34 грн. основного платежу, 656,82 грн. штрафних санкцій, 4483,67 грн. пені.
Позивач просить скасувати другу податкову вимогу №2/87 від 19.03.2007р., вважаючи її такою, що суперечить фактичним обставинам та чинному законодавству.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначено порядок оформлення та направлення податковим органом податкових вимог.
З аналізу положень підпункту 1.10 ст. 1, підпунктів 6.2.1, 6.2.2 ст. 6 даного Закону вбачається, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги - письмові вимоги погасити суму податкового боргу, в яких крім відомостей передбачених п.п.6.2.3 зазначаються суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій.
При цьому податковий борг згідно п.1.3 ст.1 Закону №2181-це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом після першої податкової вимоги позивачу виставлено другу податкову вимогу №2/87 від 19.03.2007р. на 5314,83 грн. податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, з яких 174,34 грн. основного платежу, 656,82 грн. штрафних санкцій, 4483,67 грн. пені.
До оспорюваної вимоги включено податковий борг по податку з доходів фізичних осіб по основному платежу в розмірі 174, 34 грн. та штрафних санкціях в розмірі 656, 82 грн. Підставою для включення даного боргу стало податкове повідомлення-рішення від 30.01.2007р. №0000851700/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 985,23 грн., з яких 328,41 грн. основного платежу та 656,82 грн. штрафних санкцій. Дане рішення отримано головним бухгалтером позивача 30.01.2007р., не оскаржувалося в адміністративному та судовому порядку , що не заперечується сторонами.
Відповідно до п.п.5.2.1.,5.2.2. п п.5.2 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2. п.4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо останнє не оскаржувалось у апеляційному порядку .У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Враховуючи вищенаведене, дані норми та приписи п. 1.3 ст.1 Закону, податковим органом правомірно включено до другої податкової вимоги 174,34 грн. основного платежу по податку з доходів фізичних осіб та відповідно 656,82 грн. штрафних санкцій, донарахованих податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2007р. №0000851700/0 .
За таких обставин в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо включення до оспорюваної другої податкової вимоги 4483,67 грн. пені, судом враховується, що відповідно до п.1.4 ст.1 Закону пеня -це плата у вигляді процентів , нарахованих на суму податкового боргу . що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Статтею 16 Закону №2181 визначено порядок та підстави нарахування пені, при цьому пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що нарахування пені можливе тільки на суму податкового боргу, узгодженого платником податку або податковим органом в порядку, визначеному п.п.5.1., 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Як вбачається з матеріалів справи (додаток до акту перевірки-розрахунок нарахованої пені по податку з доходів фізичних осіб) податковим органом нараховано пеню в розмірі 5314,83 грн. на податковий борг в розмірі 42235, 51 грн. із зазначенням дати виникнення -01.07.2005р. При цьому, податковим органом не надано суду доказів, які б підтверджували узгодження даної суми податкового боргу чи платником в самостійному порядку чи податковим органом в адміністративному порядку. За таких обставин, у суду відсутні можливості щодо перевірки правильності нарахування пені в розмірі 4484,67 грн. визначеної у оспорюваній податковій вимозі.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на положення ст. 71 КАС України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, при цьому враховується немайновий характер спору. Згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування», м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Старокостянтинів про скасування другої податкової вимоги №2/87 від 19.03.2007р. задоволити частково.
Скасувати другу податкову вимогу №2/87 від 19.03.2007р. в частині визначення суми податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями в сумі 4484,67 грн. пені.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування», м. Старокостянтинів , вул. І. Франка,20 (код 05748938) 1,70 грн. (одну гривню 70 коп.) судового збору .
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Постанова складена в повному обсязі та підписана 08.06.2007р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.