29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" червня 2007 р.
Справа № 18/1079
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" м. Донецьк
до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика"Кондфіл" м. Хмельницький
про стягнення 200335,64 грн.
зустрічний позов закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика" Кондфіл" м.Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня Новий світ" м.Донецьк
про визнання недійсним усного правочину
Суддя
Представники сторін:
Від позивача - Федорова О.В. -за дорученням від 15.09.2006 р.
Від відповідача - не з»явився
Рішення приймається 07.06.2007 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору: Первісний позивач у позовній заяві просить суд, стягнути з відповідача 200335,64 грн. боргу за поставлену згідно усної домовленості продукцію -флексоетикетку в кількості 6762,6 кг.
16.04.2007 року на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня»Новий світ» м. Донецьк про визнання недійсним усного правочину, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Друкарня»Нновий світ» м. Донецьк та закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика»Кондфіл» м. Хмельницький від 10.11.2004 року
Так, позивач за зустрічною позовною заявою звертає увагу суду, що в позовній заяві ТОВ "Друкарня "Новий світ" ДСД к - т 02 - 99" підставою позову вказано усну домовленість та накладну про приймання продукції № 982 від 10 листопада 2004 року.
Усний правочин, укладений між ТОВ "Друкарня "Новий світ" ДСД к - т 02 - 99" та ЗАТ ХКФ "Кондфіл" 10 листопада 2004 року не відповідає вимогам законодавства України, а тому є недійсним з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, а ст. 181 Господарського кодексу України вказує, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Крім того, статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України, ціна (тариф) у цьому кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі в гривнях. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Згідно із ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Частиною 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Усі вищевказані умови в усному правочині, укладеному між ТОВ "Друкарня "Новий світ" ДСД к - т 02 - 99" та ЗАТ ХКФ "Кондфіл" 10 листопада 2004 року не зазначені.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, усний правочин, укладений між ТОВ "Друкарня "Новий світ" ДСД к - т 02 - 99" та ЗАТ ХКФ "Кондфіл" 10 листопада 2004 року не відповідає встановленим законодавством України вимогам щодо змісту та форми правочинів такого виду, не містить усіх істотних умов, не встановлює, не змінює та не припиняє цивільних прав та обов'язків сторін, суперечить ст. ст. 203, 205, 208, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 181, 189, 190 Господарського кодексу України, а отже, є недійсним.
Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідач за зустрічною позовною заявою у відзиві на позов та в судовому засіданні, щодо позову заперечував, мотивуючи тим, що до найпоширеніших юридичних фактів належать правочини, тобто дії суб'єктів, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відомо, що дії як юридичні факти, завжди мають вольовий характер і поділяються на правомірні і неправомірні.
Правочином є правомірна дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У правочині виявляється воля його учасників, яка має пізнаватися іншими особами, а тому повинна бути виражена зовні. Зовнішній вираз волі визнається волевиявленням. Це -суть правочину. Зміст правочину не може суперечити вимогам закону, інших нормативно-правових актів, а також моральним засадам громадянського суспільства.
Залежно від числа сторін, волевиявлення яких потрібне для вчинення правочину, правочини можуть бути одно-, дво- чи багатосторонніми (договорами).
Правочини можуть вчинятися усно або письмово. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, щодо яких потрібні нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, а також правочинів, які внаслідок недодержання письмової форми є недійсними. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з іншою стороною, повинен бути виданий документ, що підтверджує підставу та суму одержаних коштів (ч. 2 ст. 206 ЦК України).
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, вчинений у письмовій формі, може вважатися належно оформленим, якщо документ, який його закріплює, містить обов'язкові реквізити. Реквізити - це відомості про найменування кредитора, сума платежу, місце виконання зобов'язань (якщо у правочині не вказано місце його вчинення, то місцем вчинення двостороннього правочину є місце одержання згоди (акцепту) на пропозицію укласти договір), дату здійснення правочину, підписи сторін та ін., котрі мають міститися у письмовому документі(ах), яким оформлюється правочин. Тобто, правочин може бути викладеним як в одному, так і в кількох документах. Листи та телеграми, які складатимуть зміст правочину також будуть вважатися документами.
Крім цього в попередніх судових засіданнях відповідачем за первісним позовом заявленні клопотання про прийняття ухвали про залишення даного позову без розгляду, оскільки позовна заява ТзОВ «Друкарня «Новий світ» ДСД к-т 02-99» підписана Федоровою О.В. без будьяких повноважень на те, оскільки довіреність від 15.09.2006 року видана їй від імені іншого підприємства, ніж, те, що вказано в позовній заяві № 30/10/06 -А від 01.02.2007 року.
Також заявлено клопотання про прийняття судом ухвали, якою призначити судову експертизу з метою роз»яснення наступного питання: « Чи виконано підпис на позовній заяві ТзОВ «Друкарня «Новий світ» ДСД к-т 02-99» № 30/10/06 від 01.02.2007 року Федоровою О.В.» Зупинити провадження у справі №18/1079.
Дані клопотання не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. А тому, переконавшись в правильності складання позовної заяви та відповідно доданих до неї документів вчиняє дії суддя передбаченні ст. 64 ГПК України, а саме не пізніше п»яти днів з дня надходження позовної заяви виносить і надсилає її сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Крім цього позивачем за зустрічненою позовною заявою надіслано в судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його представник перебуває у щорічній відпустці. Дане клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від одержання позовної заяви.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України якими передбачено, що змістом господарського договору становлять умови, визначенні угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов»язань, як погодженні сторонами, так і ті, приймаються ними як обов»язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов»язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
З огляду на дані норми, можна зробити висновок, що предметом даного спору є флексоетикетка в кількості 6762,6 кг. Ціна якої зазначена в накладній №982 від 10.11.2004 року, а саме 263335,64 грн. з урахуванням ПДВ. Термін дії договору -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань.
Згідно акта звіряння розрахунків за поставку флексоетикетки за період з 01.11.2004 р. по 02.03.2005 року підписаний обома сторонами, відповідач зробив часткову оплату в сумі 42000,00 грн.
Згідно акту звіряння розрахунків за поставку флексоетикетки за період з 01.11.2004 року по 19.10.2006 року спрямований на адресу відповідача в результаті часткових розрахунків сума заборгованості зменшилася на 63000,00 грн. і станом на 01.11.2006 року становить 200335,64 грн. та підтверджується відповідним розрахунком.
В той же час суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача за первісним позовом, з огляду на наступне.
Згідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
В зустрічному позові закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика" Кондфіл" м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня Новий світ" м.Донецьк про визнання недійсним усного правочину відмовити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" м. Донецьк до закритого акціонерного товариства"Хмельницька кондитерська фабрика"Кондфіл" м. Хмельницький про стягнення 200335,64 грн. задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» м. Хмельницький, вул. Шевченка,69 (код 00382289) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня»Новий світ» ДСД к-т 02-99 м. Донецьк, вул. Артема, 96 (р/р 26007301749891 у ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, код 9218462759) 200335,64 грн. (двісті тисяч триста тридцять п»ять грн. 64 коп.) заборгованості, 2003,35 грн. (дві тисячі три грн. 35 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя