Справа № 761/25126/17
Провадження № 2-з/761/568/2017
24 листопада 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.,
при секретарі Яриновській Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
19 вересня 2017 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, відповідно до вимог якої позивач просить вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно, а саме транспортний засіб марки SMART, модель MICRO, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, до виконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що між сторонами існує реальний спір, окрім того, відповідач ухиляється від надання достовірної інформації про її дійсний майновий стан, а позивачем було встановлено, що у власності відповідача є лише автомобіль марки "Smart", д/н НОМЕР_1.
Також позивач зазначав, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у справі, оскільки відповідач здійснює заходи щодо відчуження автомобіля, що за відсутності іншого майна та джерел прибутку, призведе до невиплати позивачу страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 20 вересня 2017 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2017 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року було скасовано з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд вказав, що приймаючи рішення про відмову в забезпечені позову, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, за яких позивач просив вжити заходи забезпечення позову, не надав належної оцінки та не перевірив доводи позивача про те, що відповідач не працює, не має іншого майна окрім транспортного засобу.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом із тим, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2017 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» суму завданої майнової шкоди в розмірі 19845,12 грн. та 3200,00 грн. витрат за проведення оцінки збитку, завданого автомобілю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» судовий збір в сумі 1511,46 грн.
Статтею 6 Конвенції про про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Із матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову, вбачається, що автомобіль "Smart", д/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_1, при цьому, відповідно до повідомлених нею під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення данних, вона є тимчасово безробітною.
Відповідно до наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про реєстрацію речових прав відносно ОСОБА_1 відсутні.
Із наданої позивачем роздруківки із мережі Інтернет, вбачається, що здійснюється відчуження транспортного засобу "Smart".
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції. Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Проте, в ЦПК України відсутня спеціальна норма, яка визначала б, що саме вважати стадіями розгляду справи. Так, саме стадія судового розгляду є складною і поділяється на чотири частини: відкриття судового засідання (підготовча частина), розгляд справи по суті, судові дебати і постановлення рішення. З огляду на це, початком судового розгляду слід вважати відкриття судового засідання, а закінченням судового розгляду - постановлення судового рішення у справі.
Правилами частини 1 ст. 153 ЦПК України чітко визначено, що заява про забезпечення позову розглядається виключно судом, у провадженні якого перебуває справа.
А тому, у випадку постановлення судового рішення у справі, у суду відсутні повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в його провадженні справа вже не перебуває, а судовий розгляд закінчено, прийняттям судового рішення по суті спору.
Винятком є лише випадок вжиття заходів забезпечення позову апеляційним судом під час судового розгляду у зв'язку із поданням сторонами або іншими учасниками судового процесу апеляційної скарги, яка перебуває в провадженні суду разом із судовою справою.
При цьому, як наголосив Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993 року та «Папахелас проти Грузії» від 25.03.1999 року перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку із відсутністю у суду законних повноважень для вжиття заходів забезпечення позову після ухвалення судового рішення.
За таких обставин, в задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, -
В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ М.А. РИБАК