Справа № 758/3775/16-ц
Категорія 26
20 листопада 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
при секретарі - Лупінос Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Кредобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 14.08.12 ОСОБА_1 уклав з позивачем договір № 55/06 та отримав кредитні кошти у розмірі 185 340,50 грн., які зобов'язався повернути у термін до 13.08.2016 шляхом щомісячних платежів у розмірі 5252,00 грн., які включають відсотки. В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, 14.08.2012 було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_2
Посилаючись на те, що з травня 2015 року відповідач ОСОБА_1 припинив здійснювати плати на погашення кредиту, банк звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 60314,31 грн., яка утворилася станом на 03.03.2016 і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 42335,10 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1299,62 грн., заборгованість за пенею 16679,59 грн. та судові витрати (а.с.1-3).
Під час розгляду справи в суді, відповідач ОСОБА_1 надав суду квитанції на підтвердження здійснення платежів на погашення кредитної заборгованості і після травня 2015 року, зокрема щомісячно з червня 2015 року по лютий 2016 року на суму 105 000 грн., у зв'язку з чим ПАТ «Кредобанк» зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 59 021,89 грн., що складається з наступного: заборгованість за кредитом - 42335,10 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 2393,68 грн., заборгованість за пенею 14293,11 грн. та судові витрати (а.с.72-75).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.
Відповідачі у судове засідання також не з'явились. Про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 14.08.12 між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредобанк» було укладено договір № 55/06, відповідно до якого банк перерахував кредитні кошти ОСОБА_1 у розмірі 185 340,50 грн. на купівлю автомобіля, які ОСОБА_1 зобов'язався повернути у термін до 13.08.2016 шляхом щомісячних платежів у розмірі 5252,00 грн. зі сплатою відсотків (а.с.4-7).
В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, 14.08.2012 було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_2 (а.с.8-9).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кошти відповідачу, що підтверджується меморіальним ордером (а.с. 19).
ОСОБА_1 в порушення умов договору свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість.
Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та умовами кредитного договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Разом з тим, позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 59 021,89 грн. не можуть бути задоволені судом у зв'язку з їх недоведеністю.
Так, судом встановлено, що в проміжок часу з серпня 2012 року по лютий 2016 року ОСОБА_1 здійснювалися платежі на погашення кредитної заборгованості всього на суму 245 357,47 грн.
При цьому, визнаючи саме таку суму платежів, ПАТ «Кредобанк» заперечував факт того, що сплачених коштів було достатньо на погашення кредитної заборгованості, адже частина даних коштів була зарахована банком на погашення пені, нарахованої відповідно до п. 5.1 кредитного договору у розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п.3.2 кредитного договору, але не менше 10 грн. за кожен день прострочення.
У зв'язку з розбіжностями в розрахунках, наданих банком і ОСОБА_1 ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05.10.2016 було призначено судову експертизу фінансово-кредитних операції, на вирішення якої поставленні питання: чи відповідає розрахунок заборгованості, наданий ПАТ «Кредобанк», умовам договору та нормам чинного законодавства; чи відображає розрахунок усі платежі ОСОБА_1; чи наявна заборгованість по кредиту?
Встановлено, що за клопотанням експерта, ПАТ «Кредобанк» надав розрахунок заборгованості за кредитом станом на 10.03.2017, відповідно до якого сума заборгованості по кредиту становить 42 335,10 грн., по відсоткам - 2393,68 грн., пені - 19630,64 грн. за період з 11.03.2016 по 10.03.2017 (а.с.209).
За результатами проведення експертизи було складено Висновок №16615/16-45 від 29.06.2017 (а.с.204-215).
При цьому, з описової частини експертного висновку вбачається, що за період з 01.12.2012 по 01.09.2015 банком в односторонньому порядку поетапно змінювалася процентна ставка з 16,9 % річних до 26,95% річних, що відповідно, мало наслідком зазначення у розрахунку заборгованості сум до виплати, які були завідомо завищені банком.
Зважаючи на це, експертом зроблено висновок про те, що розрахунок, наданий банком, ґрунтується на даних про нарахування процентів за ставками, підвищеними у спосіб, що не відповідає умовам договору та Правилам надання банками України інформації споживачі про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженим Постановою НБУ від 10.05.2007 №168.
Також Висновком №16615/16-45 від 29.06.2017 доводиться, що банк не надав суду повну інформацію про дати та суми платежів, здійснених ОСОБА_1, що як наслідок, призводить до неможливості зробити висновок, чи враховані у розрахунку заборгованості по кредиту усі платежі, здійснені ОСОБА_1
Ненадання повної інформації по платежам, а також одностороннє незаконне збільшення процентної ставки по договору, призвело до неможливості складання висновку про те, чи наявна заборгованість по кредиту (Висновок №16615/16-45 від 29.06.2017, а.с.204-215).
З огляду на те, що умовами кредитного договору не передбачається право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є неправомірним. Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком ВСУ, викладеним у постанові № 6-2355цс15 від 16 грудня 2015 року.
За таких обставин, зазначені в розрахунку заборгованості за кредитом суми прострочених відсотків не можна вважати правильними та такими, що можуть бути покладені в основу судового рішення.
Нових розрахунків платежів по кредиту з урахуванням відсоткової ставки 16,9 % річних та усіх сум, сплачених ОСОБА_1, ПАТ «Кредобанк» не надав, що унеможливлює висновок про те, що за кредитним договором існує заборгованість, яка може бути стягнута судовим рішенням.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення таких вимог закону, ПАТ «Кредобанк» розміру заборгованості за кредитним договором не довів, обставин незаконного збільшення процентної ставки за договором не спростував, що дає підстави для висновку, що позивачем не було доведено суду факту наявності заборгованості за кредитним договором.
За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» не знайшли свого доведення у суді, а відтак, у їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 554, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,
Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Кредобанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. В. Васильченко