Справа № 758/13623/17
Категорія 13
19 жовтня 2017 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М.,
присяжних Бутіної Г.С. та Герасименко Н.Ф.,
при секретарі Горбані О.В.,
за участю: представника заявника - лікаря-психіатра ОСОБА_3,
прокурора Павліченко В.О.,
законного представника недієздатної особи - опікуна ОСОБА_4,
в присутності особи, стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві цивільну справу за заявою Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у м.Києві Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересована особа: ОСОБА_4, про госпіталізацію до психіатричному закладу особи, визнаної недієздатною, -
18.10.2017 р. до Подільського районного суду м.Києва надійшла заява психіатричного закладу, в якому заявник просить прийняти рішення про госпіталізацію до ТМО «Психіатрія» недієздатної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заява мотивна тим що, 16.10.2017 р. о 16.55 год. за направленням психоневрологічного диспансеру №5 у супроводі швидкої психіатричної бригади була доставленадо ТМО «Психіатрія» ОСОБА_5, яка рішенням Солом*янського районного суду м.Києва від 18.08.2006 р. була визнана недієздатною, опікуном недієздатної ОСОБА_5 призначена її мати - ОСОБА_4. Причина госпіталізації хворої обумовлена загостренням психічного захворювання та погіршенням стану. Пацієнтка ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад, 17.10.2017 р. була оглянута комісією лікарів-психіатрів з метою доцільності лікування недієздатної хворої. За результатами огляду комісія встановила, що хвора, в зв'язку з загостренням психічного захворювання та погіршенням стану, потребує надання психіатричної допомоги в умовах стаціонару. При госпіталізації опікун хворої ОСОБА_4 надала згоду на госпіталізацію своєї дочки ОСОБА_5 Але рішенням Конституційного суду України від 01.06.2016 р. визнано неконституційним положення ст.13 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо можливості госпіталізації особи, визнаною у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю. А тому просить прийняти рішення про госпіталізацію до ТМО в судовому порядку.
В судовому засіданні представник психіатричного закладу ОСОБА_3 (за довіреністю), яка також є і лікарем-психіатром, підтримала заяву та надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві обставинам, вказавши, що за висновками лікарсько-консультативної комісії, враховуючи хронічний психічний стан пацієнтки та зміну поведінки, ОСОБА_5, за медичними показниками, на теперішній час потребує лікування лише в умовах стаціонару, була госпіталізована в невідкладному порядку. Хвороба, на яку страждає пацієнт, є тяжким психічним захворюванням, та якщо його зараз не лікувати стаціонарно, він може уявляти небезпечність для оточуючих та безпосередньо для себе.
Законний представник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила надати дозвіл на госпіталізацію її дочки та пояснила, що дочка страждає на психічну хворобу з 1994, є інвалідом 1 групи за психічним захворюванням. В зв'язку із загостренням стану здоров'я дочки та її неадекватною поведінкою, вимушена булзвернутися до психіатричного закладу за направленням на лікування дочки, потім бригада швидкої медичної психіатричної допомоги, яка доставила ОСОБА_5 до психіатричного закладу з метою госпіталізації.
Прокурор в судовому засіданні вважав вимоги психіатричного закладу обґрунтованими та заснованими на законі, вказавши, що в зв'язку із загостренням психічного стану недієздатної, який вже став небезпечний для неї та оточуючих, ОСОБА_5 потребує лікування в умовах стаціонару психіатричного закладу.
Особа, стосовно якої вирішується питання, в зв'язку з важким психічним станом здоров'я не могла бути доставлена до зали судового засідання, про щу суду наданий акт комісії лікарів-психіатрів.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Згідно з рішенням Солом*янського районного суду м.Києва від 18.08.2006 р. у цивільній справі № 2-о-95/2006 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнана недієздатної, опікуном над недієздатною опікуном недієздатної ОСОБА_5 призначена її мати - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2017 р. о 16.55 год. за направленням психоневрологічного диспансеру №5 у супроводі швидкої психіатричної бригади, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, була доставлена до ТМО «Психіатрія». Особа госпіталізована в зв'язку з загостренням психічного захворювання та погіршенням стану, опікуном надана письмова згода на госпіталізацію.
На підставі Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2016 від 01.06.2016 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», згідно з яким особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна.
Відповідно до ст.70 ч.2 Закону України «Про Конституційний Суд України» КСУ вказав на такий порядок виконання цього рішення: до моменту законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією до психіатричного закладу недієздатної особи на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря психіатра така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.
Підстави, за якими відбувається госпіталізація особи за судовим рішенням, передбачені ст.14 Законом України «Про психіатричну допомогу».
Відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому ст. 13 цього Закону, є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених ст.ст. 29, 55 Конституції України, і після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу суд має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 17.10.2017 р., комісія, оглянувши ОСОБА_5, прийшла до висновку, що остання страждає на шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-параноїдний синдром, виражений апатико-дисоціативний тип дефекту; потребує лікування в умовах психіатричного стаціонару в зв'язку із загостренням психічної хвороби.
Даним висновком, комісія встановила, що в пацієнта проявляються розлади у вигляді агресії до оточуючих, відмовляється від амбулаторного лікування, скороченя та нестійкість ремісій. Виявляє потенційну небезпеку для оточуючих, та прийшла до висновку, що потребує перебування в межах відділення під постійним наглядом медичного персоналу.
Як вбачається з наданих документів, ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок чого вона вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї.
В зв'язку з чим, суд вважає, що висновок комісії лікарів-психіатрів містить в собі чітке обґрунтування необхідності госпіталізації ОСОБА_5 до психіатричного закладу, а зібрані у справі докази вказують на необхідність такої госпіталізації.
Таким чином, враховуючи принципи надання психіатричної допомоги (законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями, встановлені ст.4 Закону України «Про психіатричну допомогу», заява психіатричного закладу є обґрунтованою та заснованою на законі, доводи підтверджені в судовому засіданні, судом встановлені правові підстави для госпіталізації хворого в примусовому порядку, а відтак заява підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, психіатричний заклад звернувся до суду після огляду хворого у встановлений ст.280 ч.4 ЦПК України строк.
Відповідно до ст.282 ч.2 ЦПК України рішення про задоволення заяви є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
На підставі викладеного, ст.ст.3, 4, 13, 14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», керуючись ст.ст.3, 11, 60, 208-209, 212, 213, 214-215, 281-282 ЦПК України, -
Заяву Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у м.Києві Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересована особа: ОСОБА_4, про госпіталізацію до психіатричному закладу особи, визнаної недієздатною,- задовольнити.
Дозволити госпіталізацію до Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у м.Києві Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Київ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, яка визнана недієздатною рішенням Солом*янського районного суду м.Києва від 18 серпня 2006 р.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий-суддя: Н.М.Ларіонова
Присяжні: Г.С. Бутіна
Н.Ф.Герасименко