ун. № 759/14235/17
пр. № 3/759/6791/17
14 листопада 2017 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Новик В.П., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
16.09.2017 об 01 год. 45 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Жолудєва, 5 в м. Києві. Зважаючи на те, що у працівників патрульної поліції були підстави вважати, що ОСОБА_2 перебував у стані сп'яніння згідно із ознаками такого стану, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Однак ОСОБА_2 від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків.
При розгляді справи ОСОБА_2 пояснив, що 16.09.2017 приблизно об 01 год. 45 хв. керував автомобілем «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Жолудєва в м. Києва. В якийсь момент руху його зупинили працівники поліції, вказавши причину зупинки - перетин двох суцільних ліній. Під час спілкування працівники поліції сказали, що в них є підозра, що він перебуває у стані сп'яніння та попросили пройти огляд на стан сп'яніння. Огляд він проходив на приладі «Драгер», однак працівники поліції вказали, що у звязку із неправильним його застосуванням результату не має. Однак він не відмовлявся від огляду, а проходив його, незважаючи на те, що свідків огляду не було, алкогольних напоїв він не вживав.
Згідно положення пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 413390 від 16.09.2017 року у ОСОБА_2, після його зупинки, були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 відмовився, саме тому на нього був складений даний протокол про адміністративне правопорушення в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони були присутніми 16.09.2017 року об 02 годині 00 хвилин на вул. Жолудєва 5 в м. Києві при відмові ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно даних відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_2 16.09.2017 приблизно об 01 год. 45 хв. керував транспортним засобом. Після його зупинки працівниками поліції було названо причину такої зупинки. Після виникнення підозри у працівників поліції, що ОСОБА_2 перебуває в стані сп'яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_2 погодився. Перед проходженням ОСОБА_2 тесту на стан сп'яніння в присутності свідків останньому було детально роз'яснено процедуру проходження даного тесту, однак спроба пройти його ОСОБА_2 була невдалою. Після першої невдалої спроби ОСОБА_2 відмовився повторно у встановленому порядку проходити тест на стан сп'яніння. Крім того, на відеозапису зафіксовано відмову ОСОБА_2 від підпису та пояснень у протоколі.
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 413390 від 16.09.2017, в якому зазначено дату, час та місце вчинення правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, як того вимагає ст. 256 КУпАП.
Суддею відмовлено в задоволені клопотання адвоката ОСОБА_1 про повернення справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання, оскільки: не зазначення в копії протоколу, яка надана ОСОБА_1 частини ст. 130 КУпАП, хоч і має місце, однак не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; факт відмови від підпису та пояснень ОСОБА_2 зафіксовано на відеозапису із нагрудної камери працівника поліції. Крім того, Управлінням патрульної поліції разом із протоколом надано ті матеріали, які, на їх думку, доводять вчинення ОСОБА_2 правопорушення, а для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Крім того, суддею відмовлено в задоволені клопотання про виклик та допит інспектора Управління патрульної поліції ОСОБА_6, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7, як необґрунтоване.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним, грубим і суспільно небезпечним, особу правопорушника: вік, соціальне положення, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційне місце роботи, за яким характеризується позитивно, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного й ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 27, 33, 40-1, 283-285, 294 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 320 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя: В.П. Новик