Справа № 758/4903/17
Категорія 42
15 листопада 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Супрун Г. Б. ,
секретаря - Цукурової Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням,-
Позивачі звернулися до суду з вимогами про усунення перешкод у здійсненні ними права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм та відповідачу на праві спільної сумісної власності. Мотивують позов тим, що відповідач ОСОБА_4 ( колишній чоловік позивача ОСОБА_1), перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, систематично чинить перешкоди у користуванні житловим приміщенням їй та дітям, створює нестерпні умови життя , у зв»язку з чим вони змушені неодноразово звертатись до правоохоронних органів. 06.01.2016 року після чергової сварки сторін, позивачі вимушені були залишити квартиру без особистих речей. Відповідач ОСОБА_4 змінив замки від вхідних дверей квартири, не дає їм доступу до житлового приміщення, чим порушує законні права позивачів. Всі спроби врегулювати вказане питання мирних шляхом виявилися марними. Також просили встановити порядок користування двокімнатною квартирою, виділивши їм в користування жилу кімнату площею 19,0 кв.м., а відповідачам - жилу кімнату площею 11,3 кв.м. Місця загального користування залишити в спільному користуванні.
Представник позивачів ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримала. Пояснила, що позивачі вживали заходи щодо досудового врегулювання цього питання, пропонували укласти договір про відчуження нерухомого майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності.Але змушені винаймати інше житлове приміщення для проживання протягом останніх півтора року.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки позивачами не доведено факт порушення їх права. Відповідач категорично не бажає надавати доступу до квартири, оскільки колишня дружина ОСОБА_1 може незаконно забрати особисті речі його батьків, що стало підставою для зміни замків від вхідних дверей квартири.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім»ї : ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.08.2007 року, виданого відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації (а.с. 16).
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2011 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 15).
ОСОБА_7( мати відповідача) померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Королівської сільської ради Макарівського району Київської області, актовий запис №5 (а.с. 20).
Свідоцтво про право на спадщину після її смерті на 1/12 частину квартири видано відповідачу ОСОБА_4 , якій за життя належала на праві власності 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2017 року, видане державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О.І. (а.с. 64). Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг №10240889 від 02.11.2017 року (а.с. 66).
Окрім цього, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2017 року, виданого державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О.І., іншу 1/12 частину квартири успадкував її чоловік - відповідач ОСОБА_5 (а.с. 65).
Для врегулювання питання в досудовому порядку, та для уникнення неприязнених стосунків позивачі пропонували реалізувати своє право шляхом продажу належної квартири та поділу коштів у відповідності до часток у спільній сумісній власності. Разом з тим, відповідач ОСОБА_4 не бажає цього робити, тим самим порушує права власності позивачів.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі чинять перешкоди позивачам у користуванні належною їм на праві власності квартирою, а тому позивачі, як співвласники зазначеної квартири, мають право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю.
Між співвласниками не досягнуто згоди щодо користування спільною сумісною власністю, з приводу чого ОСОБА_1 зверталась до Подільського УП ГУ НП в м. Києві із заявою про перешкоджання в користуванні майном, оскільки відповідач не надає вільного доступу до житлового приміщення (а.с. 22).
Крім того, позивач зверталась до Подільського УП ГУ НП в м. Києві із повідомленням щодо вчинення психологічного насильства з боку ОСОБА_4, який за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння вчиняє словесний конфлікт, в ході якого ображає її та нецензурно висловлюється.
Як зазначила представник позивача, відповідачі і до теперішнього часу продовжують вчиняти протизаконні дії, перешкоджати позивачам користуватись належною їм квартирою, ніяких дій щодо вирішення цього питання на законних підставах не бажає вчиняти, а зайняли позицію категорично заперечувати проти вирішення питання на законних підставах.
Відповідачем ОСОБА_4 заперечується факт перешкоджання з боку відповідачів, разом з тим, не надано жодного доказу або підтвердження, що він визнає за позивачами їх право власності на квартиру та погоджується надати дублікат ключів від вхідних дверей. Як зазначив в судовому засіданні відповідач, він не бажає, щоб позивачі вселялися у квартиру, оскільки у нього є побоювання, що його колишня дружина - позивач ОСОБА_1 може забрати речі його батька ( зокрема, забрала без дозволу орден, а потім повернула). Пропозицій щодо іншого порядку користування квартирою, ніж вказаного в позовній заяві, вносити не бажав, іншого варіанту не пропонував.
Позивачі просили встановити наступний порядок користування квартирою: виділити в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 жилу кімнату площею 19,0 кв.м., ОСОБА_4 та його батьку ОСОБА_5 - жилу кімнату площею 11,3 кв.м. Місця загального користування : коридор площею 3,1 кв.м., коридор площею 4,00 кв.м., ванну площею 2,4 кв.м., вбиральню площею 1,0 кв.м., кухню площею 7,8 кв.м., балкон площею 1,7 кв.м., залишити в спільному користуванні.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат (11,3 кв.м. та 19,0 кв.м.), загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 30,3 кв.м. (а.с. 18).
Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 р. №15, «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Суд вважає за доцільне встановити порядок користування відповідно до запропонованого позивачами варіанту. Іншого варіанту порядку користування квартирою сторонами не надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 319, 369, 386, 391 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити.
Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом їх вселення в квартиру.
Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 жилу кімнату площею 19,0 кв.м., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - жилу кімнату площею 11,3 кв.м.
Місця загального користування : коридор площею 3,1 кв.м., коридор площею 4,00 кв.м., ванну площею 2,4 кв.м., вбиральню площею 1,0 кв.м., кухню площею 7,8 кв.м., балкон площею 1,7 кв.м., залишити в спільному користуванні.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7) з кожного по 960,00 грн. судового збору на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному окремо.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Г. Б. Супрун