Справа № 2-а-845/17
760/1824/17
25 жовтня 2017 року Солом?янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Кізюн Л.І.,
при секретарі: Продан М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Левіна В.С. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №746545 від 18 січня 2017 року.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №746545 від 18 січня 2017 року інспектором 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції Левіним В.С. за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відносно нього прийнято рішення у справі про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №746545 від 18 січня 2017 року вказано, що він, керуючи транспортним засобом Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, 18 січня 2017 року о 16 годині 50 хвилин в місті Києві на бульварі Лесі Українки, 29 не виконав вимоги знаку 5.18 «Рух прямо» та при перевірці не мав при собі поліса обов'язкового страхування ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Зазначену постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням його прав та положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення і його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв, тому звернувся з позовом до суду.
Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, про що надав відповідне клопотання, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 77).
Відповідач інспектор 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Левін В.С. у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, а тому суд вважав за можливе розглядати справу за його відсутності.
Від представника відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що інспектор поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова серії АР №746545 від 18.01.2017 року винесена уповноваженою особою з дотриманням правил чинного законодавства, тому, на його думку немає підстав для її скасування, оскільки доказів, які спростовують факт наявності адміністративного правопорушення позивачем не надано, а доводи позивача щодо незаконного розгляду справи за місцем вчинення адміністративного правопорушення, яке співпадає з місцем зупинки транспортного засобу, є безпідставними (а.с.а.с. 56-57).
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Згідно ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
З матеріалів справи судом встановлено, що інспектором 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Левіним В'ячеславом Сергійовичем 18 січня 2017 року була винесена постанова серії АР № 746545 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 16).
Як вбачається з даних зазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1, 18 січня 2017 року о 16 годині 50 хвилин в місті Києві на бульварі Лесі Українки, 29 не виконав вимоги знаку 5.18 «Рух прямо» та при перевірці не мав при собі поліса обов'язкового страхування ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено вище постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У оскаржуваній постанові зазначено про не виконання ОСОБА_1 вимоги знаку 5.18 «Рух прямо», при цьому притягнуто позивача за дане правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП України. Натомість, відповідальність за порушення водіями вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, у оскаржуваній постанові зазначено, що при перевірці ОСОБА_1 не мав при собі поліса обов'язкового страхування ТЗ .
Матеріалами справи підтверджується, що станом на 18 січня 2017 року транспортний засіб - автомобіль, яким керував позивач, марки Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, було забезпечено Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5324435 від 03 січня 2017 року (а.с.а.с. 17, 18).
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які визначена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких доказів на доведення законності складеної постанови, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, не було надано суду матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Згідно вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 2, 69, 70, 71, 105, 160, 163 КАС України, ст.ст. 7, 9, 126, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 6-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича серії АР № 746545 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., а справу закрити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Л.І. Кізюн