печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46705/17-ц
Категорія 58
27 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, треті особи: Приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Бабенко Вячеслава Михайловича, ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди,-
До Печерського районного суду м. Києва з позовними вимогами звернулась позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 та просять відшкодувати за рахунок Державного бюджету України моральну шкоду за дії, бездіяльність судової влади України в розмірі 153 000,00грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що судовою владою були порушені її права , а саме право на законне та обґрунтоване рішення . Позивач вказує на те, що судове рішення від 23.03.2017 було скасовано ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області та відповідно у позивача виникло право скористатись положеннями ст.56 Конституції України.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, повідомлені про день та час розгляду справи належним чином, у позовній заяві та в подальшому направлених до суду заявах просили проводити розгляд справи у їх відсутність, свої вимоги підтримали.
Відповідач Кабінет Міністрів України та співвідповідач Онуфріївський районний сул Кіровоградської області, треті особи - Приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Бабенко В.М., ОСОБА_4 направили до суду свої письмові заперечення та просили проводити розгляд справи у відсутність представника. В своїх запереченнях відповідачі посилались на відсутність підстав та достатніх доводів позивача та її представника для відшкодування шкоди.
Суд вивчивши письмові докази надані сторонами, прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Ст. 1176 ЦПК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Під час судового розгляду встановлено наступне.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на порушення судовою владою України права отримати належний судовий захист порушених норм : матеріального та процесуального права, порушення права на законне та обґрунтоване рішення, внаслідок чого позивач позбавлений був можливості отримати правосудне рішення.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Зокрема ст. 61 ЦПК України визначено , що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час судового розгляду позивачем не було надано письмового доказу в обґрунтування своїх вимог щодо порушенням судом вказаних положень . Із наданих позивачем копій судових рішень видно, що рішення судів першої інстанції були предметом розгляду вищих інстанцій.
Так, зокрема встановлено, що в травні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області до приватного нотаріуса Світловодського міського нотаріального округу Бабенко В.М. із вимогами про визнання заповіту недійсним. 26 травня 2016 року ухвалою судді цього суду постановлено ухвалу про залишення без руху поданого позову з підстав ст.121 ЦПК України. 23 березня 2017 року по даній справі ухвалено судове рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16.05.2017 зазначене рішення скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
01 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогами до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
03 липня 2017 року ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області позов залишено без руху з підстав ст.121 ЦПК України.
14 серпня 2017 року позов визнано неподаним та повернуто позивачу з підстав не виконання вказівок суду викладених в ухвалі від 03 липня 2017 року. Вказана ухвала набрала законної сили 28.08.2017.
Згідно роз'яснень , що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. "Про незалежність судової влади" "відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені".
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
З огляду на встановлене суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення вимог позивача внаслідок їх необґрунтованості та недоведеності.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 15,16, 23 ЦК України,ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 213- 215 ЦПК України ,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, треті особи: Приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Бабенко Вячеслава Михайловича, ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди,- відмовити. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Суддя Цокол Л.І.