Справа №127/24860/17
Провадження №1-кс/127/10853/17
20 листопада 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровськ Луганської області, громадянина України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що військовою прокуратурою Вінницького гарнізону Центрального регіону України проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014020420000102 від 05 грудня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 408 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 з 25.04.2013 проходив строкову військову службу у військовій частині Національної гвардії України НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на посаді гранатометника 1 відділення 3 взводу оперативного призначення, перебував у військовому званні «солдат».
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний дотримуватись правил військової ввічливості, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків та утримувати від їх вчинення інших, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Однак даний військовослужбовець, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 407, 408, 409 КК України, вибувши згідно розпорядження командувача Національної гвардії України №2/19-1704 від 14.10.2014 з іншими 11 військовослужбовцями цієї ж військової частини старшим солдатом ОСОБА_5 , старшим солдатом ОСОБА_6 , старшим солдатом ОСОБА_7 , старшим солдатом ОСОБА_8 , старшим солдатом ОСОБА_9 , старшим солдатом ОСОБА_10 , старшим солдатом ОСОБА_11 , старшим солдатом ОСОБА_12 , старшим солдатом ОСОБА_13 , старшим солдатом ОСОБА_14 та старшим солдатом ОСОБА_15 у надану їм додаткову відпустку через сімейні обставини строком на 10 календарних днів з 16.10.2014 по 25.10.2014, по її закінченню з метою ухилитись від проходження військової служби повністю до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) не з'явився, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 408 КК України, а саме дезертирство за попередньою змовою групою осіб.
Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 408 КК України..
17.12.2014 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 408 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме показами свідків та іншими документами.
В зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_4 , що позбавило орган досудового розслідування можливості особисто вручити йому повідомлення про підозру від 17.12.2014 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 408 КК України, зазначене повідомлення у день складання, відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, направлено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме надіслане за останнім відомим місцем проживання особи.В ході проведення першочергових розшукових заходів місцезнаходження ОСОБА_4 встановити не вдалось, вказана особа переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.Останнє відоме місце реєстрації та проживання особи: АДРЕСА_1 .
18 грудня 2014 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.
Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не ставиться, оскільки лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить у подальшому виконання підозрюваним ОСОБА_4 усіх процесуальних рішень, унеможливить спроби останнього перешкоджати законній діяльності органів досудового розслідування та надасть можливість органу досудового розслідування перешкодити повторному вчиненню останнім кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_4 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, просив задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_4 та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, на час розгляду клопотання підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтовані, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
Оскільки слідчим не було доставлено підозрюваного в судове засідання, що унеможливлює розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя