Рішення від 22.11.2017 по справі 148/2239/16-ц

Справа № 148/2239/16-ц

Провадження №2/148/198/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Грох Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає та участі у вихованні не приймає. В даний час донька перебуває на утриманні позивача. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. У зв'язку з чим, уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу звернення до суду з позовом до повноліття доньки.

В судове засідання позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла письмова заява, в якій вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутність. Проти ухвалення заочного рішення за відсутності відповідача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шо підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду.

За таких обставин у відповідності до вимог ст.224 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 21 липня 2013 року судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції у Вінницькій області 21 липня 2013 року, про що зроблено актовий запис №92 (а.с.4).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції у Вінницькій області 05 лютого 2014 року (а.с.5).

З довідки № 3288, виданої виконавчим комітетом Тульчинської міської ради Вінницької області 17.10.2016 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 та на її утриманні знаходиться донька ОСОБА_3 (а.с.6).

З довідки про доходи № 75, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 НГУ м. Одеса 19 червня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_2 проходить строкову військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 НГУ м. Одеса та займає посаду стрільця. Загальна сума доходу за період з 02.11.2016 року по 31.05.2017 року без урахування аліментів становить 1072,87 грн. (а.с.29).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Виходячи з положень вищевказаної статті утримання дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини.

Визначаючи розмір та спосіб стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього сина, суд виходить з положень ст.ст. 181, 182, 183 СК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналіз даної законодавчої норми дає підстави зробити висновок про те, що при визначені способу стягнення аліментів (у частці від доходу чи в твердій грошові сумі) пріоритетним є вибір того з батьків, з ким проживає дитина.

З огляду на вказане суд вважає можливим стягнути аліменти з відповідача саме в частці від його доходу, як про те просить позивач, з якою проживає дитина.

За змістом ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Частина друга даної статті визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, судом враховується, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, відповідач є працездатною особою, офіційно працює та отримує заробітну плату. Доказів, які б свідчили про наявність у відповідача інших утриманців суду не представлено.

Виходячи із вищевикладеного, засад розумності і справедливості, а також забезпечення інтересів неповнолітньої Погребної Вероніки, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача на утримання доньки аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 листопада 2016 року до її повноліття.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд допускає рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 640 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182,183 СК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 листопада 2016 року до її повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 640 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.А. Штифурко

Попередній документ
70494860
Наступний документ
70494862
Інформація про рішення:
№ рішення: 70494861
№ справи: 148/2239/16-ц
Дата рішення: 22.11.2017
Дата публікації: 22.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів