Номер справи137/1486/17
1-кп/137/144/17
24.11.2017
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ТОВ «Дельтафрут» - ОСОБА_5
розглянувши матеріали кримінального провадження №12017020210000307 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України,-
15.09.2017 обвинувачений ОСОБА_4 діючи умисно, з метою крадіжки чужого майна, з корисливою метою незаконного збагачення, перебуваючи на території саду, орендарем якого відповідно до договору оренди землі № 230 від 24.05.2006 являється ТОВ «Дельтафрут», таємно, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку 9 поліпропіленових мішків в середині яких знаходилися яблука різного сорту, загальною вагою 247 кілограмів, вартістю 3705 гривень, за ціною 15,00 гривень за кілограм. У подальшому ОСОБА_4 помістив викрадені мішки із яблуками до належного йому транспортного засобу «Renault-Trafic» державний номерний знак НОМЕР_1 . Рухаючись по ґрунтовій дорозі, яка проходить між с. Лисогірка та с. Кожухів Літинського району Вінницької області, його автомобіль був зупинений працівником охоронної служби ТОВ «Дельтафрут» та під час огляду транспортного засобу, було виявлено викраденні поліпропіленові мішки із яблуками. Внаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_4 було завдано ТОВ «Дельтафрут» матеріальну шкоду на суму 3705.00 гривень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
На підставі ч.1 ст.473 КПК України до суду надійшла угода про примирення від 29.09.2017 року, укладена між представником потерпілим ТОВ «Дельтафрут» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.
Виходячи із змісту даної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, не вчиняти подібних правопорушень у майбутньому. Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 850 гривень.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладання угоди, що передбачені ч.5 ст.474 КПК України, які були йому роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
На підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті що передбачені в угоді.
Представник потерпілого ТОВ «Дельтафрут» ОСОБА_5 угоду про примирення підтримав. Йому зрозумілі наслідки затвердження угоди передбачені ст.473 та 474 КПК України.
Відповідно до ст. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язання вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробовуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Під час перевірки угоди судом встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він схвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що угоду про примирення необхідно затвердити і призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Речові докази необхідно повернути потерпілому.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 29.09.2017 року укладену в межах кримінального провадження №12017020210000307 між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 850 гривень.
Речові докази (9 поліпропіленових мішків із несортовими яблуками, загальною вагою 247 кілограмів) повернути потерпілому ТОВ «Дельтафрут».
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Літинський районний суд Вінницької області.
Вирок набуває чинності, якщо протягом 30 днів не буде подано апеляційної скарги.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України. Копії вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1