18.10.2011
Справа №2/1522/9665/11
18 жовтня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Бондаря В.Я.
при секретарі Макаренко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” про повернення внеску
Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з Кредитної спілки “Перше кредитне товариство”заборгованість за договором внеску № КВ-1/0049/09/280 від 20.08.2009р. на загальну суму 10350 гривень. При цьому посилається на те, що нею з відповідачем був укладений вказаний договір, за умовами цього договору відповідач зобов'язався прийняти внесок на та сплачувати 22% річних за користування внеском, проте відповідач не виконує обов'язків за вказаним договором. У відповідача виникла заборгованість за тілом внеску. Згідно умов укладених договорів про залучення внесків та ч. 1 ст. 23 Закону України “Про кредитні спілки”, депозитні вклади, а також нараховані відсотки є власністю члена кредитної спілки, у зв'язку з чим вважає, що дії відповідача порушують її право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.
В судове засідання позивач не з'явився, надавала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Частина 2 ст. 174 ЦПК України передбачає, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
Враховуючи, що судом встановлено, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших учасників процесу, суд вважає за можливе прийняти визнання позову представником відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.
П.п. 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.
П.3.1.4 кожного з договорів про залучення внеску на депозитний рахунок, укладеного між сторонами, передбачено, що спілка зобовязуться, після закінчення терміну договору, повернути вкладникові суму внеску, а також нароховані але не сплачені проценти на внесок.
Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ч.1 ст. ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., встановленого постановою Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2010р. для позовів майнового характеру.
У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”від 21 січня 1993 року №7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути суму державного мита в розмірі 103,50 гривень.
Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором внеску № КВ-1/0049/09/280 від 20.08.2009р. у розмірі 10 350 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Стягнути з Кредитної спілки “Перше кредитне товариство”на користь ОСОБА_1 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.
Стягнути з Кредитної спілки “Перше кредитне товариство”на користь держави суму судового збору у розмірі 103,50 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Я. Бондар