Справа № 2/1522/7999/11
Іменем УКРАЇНИ
“04” серпня 2011 року
Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого -судді Погрібного С.О.
за секретаря -Ацабрікової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки “Україна”про стягнення боргу, -
Позивачка звернулась до суду з вимогою до Кредитної спілки “Україна”(надалі за текстом -спілка) про стягнення коштів за депозитним договором, посилаючись на такі обставини. 23 серпня 2005 року позивачка вступила до Кредитної спілки “Україна”, спілка прийняла від позивачки внесок (вклад) на депозитний рахунок грошову суму в розмірі 6 500,0 гривень. Цей внесок був неодноразового збільшений позивачкою на протязі декількох років. 05 березня 2009 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про повернення суми внеску. Відповідач ухиляється від належного виконання прийнятих на себе зобов'язань в частині своєчасного повернення суми вкладу.
Відповідач у судове засідання не з'явився неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, представник якого не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Позивачка надала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала повністю, просила розглядати справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову.
Судом встановлено, що 23 серпня 2005 року позивачка стала членом Кредитної спілки “Україна”, здійснивши пайовий внесок в сумі 6 500,0 гривень. На підтвердження вступу до Кредитної спілки “Україна”позивачка отримала свідоцтво від 23 серпня 2005 року та членську книжку (а.с. 5, 6).
На протязі 2005-2008 років позивачка здійснювала додаткові внески. 23 листопада 2005 року позивачкою внесено 445,0 гривень, 07 травня 2006 року -2 000,0 гривень, 23 серпня 2006 року -5 000,0 гривень, 17 березня 2007 року -2 000,0 гривень, 23 травня 2007 року -11 010,0 гривень, 17 травня 2008 року -600,0 гривень, 23 травня 2008 року -15 598,94 гривень, 13 червня 2008 року -2 000,0 гривень, 24 листопада 2008 року -11 00,91 гривень та 1 090,51 гривень. Таким чином, загальна сума внеску позивачки складає 47 345,36 гривень. Внесення позивачкою зазначених коштів підтверджується виданими спілкою свідоцтвами та відповідними квитанціями (а.с. 12-14).
Відповідно до п. 9 свідоцтв, виданих позивачці Кредитною спілкою “Україна”, член союзу має право на дострокове повернення внеску в разі подання до спілки відповідної заяви.
05 березня 2009 року позивачка звернулась до спілки із завою про повернення її коштів. Проте на час розгляду справи належні позивачці кошти поверну спілкою не були.
Суд повинен застосувати до спірних правовідносин за аналогією закону положення про договір банківського вкладу (депозиту), передбачені в параграфі 3 глави 72 ЦК України. В цьому висновку суд виходить з характеру спірних цивільних відносин, що виникли між сторонами, в яких спілка отримала від позивачки на грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності. Між сторонами виникли складні цивільні правові відносини, пов'язані з членством у спілці, з однієї сторони, а з другої -договірні відносини, безпосередньо пов'язані з виконанням спірного договірного зобов'язання. За висновком суду, спірні правовідносини безпосередньо не пов'язані з реалізацією прав позивача як члена кредитної спілки, передбачених в ст. 11 Закону України “Про кредитні спілки”, а як кредитора спілки. Зокрема, за п. 9 вказаних свідоцтв спілка зобов'язалась повернути позивачці суму внеску.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України “Про кредитні спілки”, внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності; кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Оскільки грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, ним порушено положення ст. 1058 ЦК України, за якою одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За змістом ч. 3 ст. 1058, ч.4 ст. 1066 ЦК України до правовідносин, що виникають між фінансовою установою (кредитним товариством) та членом кредитної спілки застосовуються положення Глави 72 ЦК України “Позика. Кредит. Банківський вклад”. Крім цього згідно ч. 2 ст. 1 Закону України “Про кредитні спілки”кредитні спілки є фінансовими установами. Відповідач не виконав вимоги ч. 5 ст. 3 Закону України “Про кредитні спілки”.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. Всупереч умов цього договору до цього часу відповідач не дотримався вказаних зобов'язань, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачкою виникла значна за розміром заборгованість у сумі 47 345,36 гривень.
Звернувшись до суду із позовом, позивачка вимагає стягнення заборгованості у загальній сумі 40 845,36 гривень. Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд, враховуючи обставини справи, вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивачки суму заборгованості у межах заявлених вимог.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За положенням ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Оскільки грошове зобов'язання відповідачем не виконано, є наявним порушення вимог ч. 2 ст. 23 Закону України “Про кредитні спілки”, відповідно до якої кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 408,45 гривень.
Керуючись ч. 2 ст. 23 Закону України “Про кредитні спілки”, ст. ст. 16, ч.1 ст. 96, ст. 526, ч.1 ст. 530, ст. 610, ч. 2 ст. 1060 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, СУД -
Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки “Україна”про стягнення боргу -задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки “Україна”на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 40 845 (сорок тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 36 копійок.
Стягнути з Кредитної спілки “Україна”в дохід держави судовий збір в розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 45 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення у порядку ст. 296 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: С.О. Погрібний
04.08.2011