Справа № 2а-3929/11
05 жовтня 2011 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Суворової О.В.
при секретарі - Бондаренко Т.М.,
розглянувши у скороченому провадженні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по недоплаті, як інваліду війни 2-ї групи, разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року в розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та зобов'язати відповідача виплатити йому разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, в розмірі передбаченому ст. 13 Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що держава повинна виплачувати щорічно разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Однак, в порушення зазначеного Закону йому вказана грошова допомога сплачувалась не в повному обсязі, а саме в 2011 році було виплачено лише -580 грн.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
Статтею 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 25.12.1998 р. № 367- XIV передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України, в свою чергу, щорічно у проекті Державного бюджету України на відповідний рік, передбачає цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.
Виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2011 році ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи була здійснена згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011р. № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”, а саме у розмірі 580,00 грн.
Водночас Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно - правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Закон України “Про Державний бюджет на 2011 рік”та Постанова Кабінету Міністрів України 04.04.2011 р. № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”не конституційними не визнавались.
Позивач отримував разову грошову допомогу у розмірі відповідно до вимог Закону України “Про Державний бюджет України”, що не є порушенням, оскільки Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили.
У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги учаснику війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону України “Про Державний бюджет України”. До того ж, при визначенні таких обсягів повинні враховуватись вимоги ст. 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і збалансованості бюджету України, тобто усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету, мають бути задоволені, виходячи з фінансових можливостей держави.
Враховуючи зазначене, проведення щорічної виплати разової грошової допомоги в більшому розмірі, ніж встановлено законами про Державний бюджет України, є порушенням норм законів України.
Таким чином, також враховуючи, що відповідач при надходженні коштів з Державного бюджету не є їх розпорядником, а тільки перераховує їх утримувачам щорічної разової допомоги в розмірі передбаченому бюджетом, суд дійшов висновку, що відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем в межах наданих повноважень та в розмірі передбаченому діючим законодавством України.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного , керуючись ст. 95 Конституції України , Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 2, 7-9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В.Суворова
05.10.2011