Іменем України
Справа № 285/3671/16-ц
провадження № 6/0285/140/17
23 листопада 2017 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Коцюби О.М.,
за участю секретаря Янкової Л.П.,
державного виконавця Жигадло Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ Житомирської області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, -
11.09.2017 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України. У поданні посилається на те, що на виконанні у Новоград-Волинському міськрайонному ВДВС знаходиться виконавчий лист № 285/3671/17 від 16.03.2017 року, виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1086932,91 грн.. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Державний виконавець Жигдло Ю.С. у судовому засіданні вимоги подання підтримала.
Вислухавши державного виконавця Жигадло Ю.С., дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
13.04.2017 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом.
Згідно відповіді Державної міграційної служби України боржнику видавався паспорт громадянина України для виїзду за кордон. ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України та повертався до України.
Відповідно до п. 18 ч. 3. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 8 ст. 48 зазначеного закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).
Відповідно до норми п. 1 розділу ХІІІ Інструкції у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Подання повинно містити, зокрема, обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Однак, у судовому засіданні державним виконавцем було підтверджено, що напередодні засідання ОСОБА_1 з'являвся до виконавчої служби, де вони проводили з ним зустріч та вручали відповідні документи.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Крім цього, не знайшло свого підтвердження й посилання державного виконавця на відсутність у ОСОБА_1 представника з яким можна узгоджувати виконавчі дії у разі його відсутності. У матеріалах справи є наявна довіреність видана ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 58. ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Державним виконавцем не надано доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не доведено факт ухилення боржника від виконання рішення суду.
Державний виконавець у поданні посилається на те, що ним встановлено, що боржник отримує доходи в ТОВ «Новоград-Волинськпобут», отже існує можливість звернення стягнення на ці доходи.
Крім того, з подання вбачається, що боржнику належить на праві власності:
- садовий будинок 638-639 в с. Чижівка, Новоград-Волинського району;
- квартира АДРЕСА_1 а в м. Новоград-Волинський;
- квартира № 5а по вул. І. Франка, 15 в м. Новоград-Волинський.
Звернення стягнення на майно та доходи боржника можливо без його участі.
Крім цього, як зазначено вище, ОСОБА_1 уповноважив й інших осіб на ведення його справ у будь-яких органах.
Обмеження у праві виїзду за межі України є надзвичайним заходом, що не є виправданим у випадку наявності реальної можливості виконання рішення суду без участі боржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ Житомирської області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий О.М. Коцюба