Номер провадження: 22-ц/785/6619/17
Номер справи місцевого суду: 522/12151/16-ц
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С. Доповідач Заїкін А. П.
16.11.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря - Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2016 року,
встановила:
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним уточненим позовом, в якому остаточно просив: 1) перевести на ОСОБА_4, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1, права і обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_5, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2, на ? частину квартири АДРЕСА_1; 2) припинити право власності ОСОБА_5, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2, на ? частину квартири АДРЕСА_1; 3) визнати за ОСОБА_4, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1; 4) стягнути з ОСОБА_5, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1, судові витрати у розмірі - 551,20 грн..
Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що за розпискою від 17.12.2013 р. він позичив ОСОБА_5 12 000 доларів США, строком до - 15.11.2012 р.. Рішенням Київського районного суду м. Одеси стягнуто з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за договором позики, саме:- заборгованість за розпискою в розмірі - 95 916, 00 грн.;- три проценти річних від простроченої суми в розмірі - 788, 35 грн.. Стягнуто судовий збір у розмірі - 969, 00 грн..
За виконавчими листами від 26.12.2014 року було відкрито виконавче провадження. Від виконання зазначеного рішення суду відповідачка ухиляється, на теперішній час рішення суду не виконано.
Враховуючи те, що відповідач добровільно рішення суду не виконує відсутність у неї достатніх коштів чи рухомого майна для виконання рішення суду, вважає необхідним звернути стягнення на ? частину належної останній квартири АДРЕСА_2, вартість якої становить - 261 785,00 грн..
Співвласниками вищевказаної квартири є - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та відповідачка - ОСОБА_5 по 1/4 частині квартири кожний.
03.10.2014 року відповідачка вийшла заміж та змінила своє прізвище на - ОСОБА_5.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.07.2016 р. задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності.
Переведено на ОСОБА_4, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1, права і обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_5, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2, на ? частину квартири АДРЕСА_3.
Припинено право власності ОСОБА_5, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2, на ? частину квартири АДРЕСА_3.
Визнано за ОСОБА_4, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3.
Стягнуто з ОСОБА_5, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4, номер картки фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1, судові витрати у розмірі - 551,20 грн..
ОСОБА_8, як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.
Позивач - ОСОБА_4 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити. Рішення суду залишити без змін. Посилався на те, що ухваленим рішенням суд не вирішив питання про права та обов'язки апелянта. Посилання апелянта на розгляд іншої справи не може бути прийнято до уваги, оскільки рішенням Київського районного суду м. Одеси в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5 відмовлено. У зв'язку з тим, що відповідачка не виконує рішення суду про стягнення на його користь боргу, вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу доводи та вимоги.
Відповідач ОСОБА_5 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала. У судовому засіданні його представник вважав необхідним скаргу відхилити. Рішення суду залишити без змін. Посилався законність та обґрунтованість рішення.
Відповідач ОСОБА_7 у судове засіданні не з'явилася. Про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Причини неявки не повідомила. Заяв та клопотань не надала.
Згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка в судове засідання сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позов є обґрунтованим (а. с. 27 - 29).
Колегія суддів вважає, що для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги ОСОБА_8, як особи, яка не брала участі у справі, необхідно перш за все вирішити питання про те, чи вирішив суд першої інстанції ухваленим рішенням питання про його права та обов'язки.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що він також є кредитором ОСОБА_5. На час розгляду даної справи в суді розглядалася справа за його позовом до ОСОБА_5 про захист прав кредитора. ОСОБА_5 навмисно не повідомила про це суд.
Між апелянтом та особами, які брали участь у розгляді даної справи, склалися правовідносини щодо захисту порушеного права.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 371 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Колегія суддів вважає, що реалізація права позивача по даній справі - ОСОБА_4 на захист свого порушеного права не може залежати від намагання реалізувати або часу реалізації права на захист іншого кредитора ОСОБА_5, у даному випадку апелянта по справі - ОСОБА_8. ОСОБА_8 не є співвласником квартири, доказів наявності інших прав (володіння, користування тощо) на спірну квартиру ОСОБА_8 суду не надав. Тому колегія суддів вважає, що ухваливши рішення по даній справі, суд першої інстанції не вирішив питання про права та обов'язки апелянта.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції правил виключної підсудності, визнання права власності під час існування накладеного судом арешту на квартиру, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони є похідними від наявності права на спірну квартиру.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_8 є безпідставною, а тому її треба відхилити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_8, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: А. А. Калараш
С. О. Погорєлова