07 листопада 2017 року м. Київ К/800/46424/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Загороднього А.Ф.,
Пасічник С.С.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова до Публічного акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» про стягнення заборгованості,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова (далі - Управління ПФУ) на ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2015 року,
У травні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на підставі підпунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 12 195,03 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Західенергоавтоматика» на користь Управління ПФУ 3 129,92 грн. заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Управління ПФУ оскаржило її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Управління ПФУ залишено без руху та надано строк десять днів після отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Не погоджуючись з рішенням судді апеляційного суду, Управління ПФУ звернулося з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суддя апеляційної інстанції залишаючи апеляційну скаргу без руху виходив з того, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі ставок, встановлених Законом України «Про судовий збір». При цьому, зазначив, що відповідачу необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі, передбаченому частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено за подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 1827 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вимоги до апеляційної скарги встановлені статтею 187 КАС України, частиною шостою якої, зокрема, встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною першою статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За перевіркою матеріалів справи, Управління ПФУ подало апеляційну скаргу без оплати її судовим збором та одночасно заявило клопотання про звільнення від його сплати.
Проте, вказане клопотання суддею апеляційної інстанції розглянуто не було та, відповідно, належної оцінки зазначеним в ньому обставинам не надано.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки клопотання Управління ПФУ про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не розглянуто та не вирішено, то суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору.
Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Законом України від 8 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону (зі змінами відповідно до Закону України від 22 травня 2015 року №484-VШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року) встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати як за вимоги немайнового характеру, так і за вимоги майнового характеру (1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати), що становило 487,20 грн. Отже, Управління ПФУ за подання апеляційної скарги має сплатити 535,92 грн (487,20 грн х 110%).
Таким чином, суддя апеляційного суду не лише передчасно залишив апеляційну скаргу без руху з підстави несплати судового збору, але й допустив помилку в здійсненні розрахунку суми цього збору.
З огляду на наведене, ухвалу судді апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова задовольнити.
Ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2015 року - скасувати.
Справу направити до суду апеляційного інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Швець
А.Ф. Загородній
С.С. Пасічник