20 листопада 2017 року м. Київ К/800/32456/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України Осіпчука Юрія Петровича, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.
У визначений строк недоліки усунуто.
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України Осіпчука Юрія Петровича щодо розгляду 12 травня 2017 року справи про адміністративне правопорушення відносно нього на місці зупинки транспортного засобу за адресою автодорога Київ-Чоп, 210 кілометр та щодо розгляду двох правопорушень в межах однієї постанови, скасувати постанову серії БР №712374 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 та частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог законодавства розглянув адміністративне правопорушення на місці його вчинення, однак за рішенням Конституційного суду України від 26 травня 2015 року місце вчинення вважається в межах місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, а тому відповідач незаконно розглянув справу за місцем зупинки чим порушив права позивача, визначені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та вважає, що відповідач порушив принцип всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, порушив процедуру розгляду адміністративної справи, визначену статтями 278, 279 зазначеного Кодексу. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем в оскаржуваній постанові вказано статтю 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, як стверджує позивач, інспектор патрульної поліції повинен був винести дві постанови та визначити по ним відповідальність в межах санкції статті, поряд з цим відповідач виніс постанову, яка не відповідає Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 6 листопада 2015 року. Крім того, позивач посилається на те, що наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів в осіб, які керують трактором не є обов'язковою. Також відповідачем не надано доказів порушення позивачем правил дорожнього руху.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 13 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, позов задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР №712374 від 12 травня 2017 року про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Так, судами встановлено, що 12 травня 2017 року інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України Осіпчуком Ю.П. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР №712374 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126, частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, позивач 12 травня 2017 року рухаючись о 9 год 20 хв по автодорозі Київ-Чоп, 210 км, керував трактором МТЗ - 82157, державний номерний знак НОМЕР_1, в якого не працювали задні зовнішні світлові прилади, а саме - показники поворотів. Крім того, позивач не пред'явив інспектору патрульної поліції поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 та частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому відповідачем застосовано норму статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що трактор МТЗ - 82157, за керування яким, без страхового полісу, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, не відноситься до транспортних засобів у розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів», а тому не підлягає обов'язковому страхуванню за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, у зв'язку з чим в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди виходили з того, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення мав право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за частиною 1 статті 121 та частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.
Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
У касаційній скарзі Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції України посилається на те, що згідно пункту 2.1 «г» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В порушення вимог цієї норми позивач 12 травня 217 року керував трактором МТЗ-82157 державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Чоп 210 км не маючи зазначеного полісу страхування.
Відповідач також посилається на безпідставність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що трактор, яким керував позивач, не є транспортним засобом в розумінні статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки як встановлено інспектором патрульної поліції трактор позивача марки МТЗ-82103 зареєстрований в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та є допущеним до дорожнього руху. На підтвердження своїх доводів відповідачем долучено до касаційної скарги копії інших полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які укладені саме на трактори.
Проте із вказаними доводами Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції України погодитись не можна з огляду на те, що на осіб - власників таких транспортних засобів, як трактор, екскаватор, електротранспорт і т.д., не поширюється обов'язковість Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.
Крім того, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми підлягають відомчій (а не державній) реєстрації в державних інспекціях сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (а не підрозділах Міністерства внутрішніх справ України) згідно статті 34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Крім цього, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлені коригуючі коефіцієнти для тракторів та інших машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держсільгоспінспекції України.
А тому наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в осіб, які керують тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, не є обов'язковою.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України Осіпчука Юрія Петровича, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець