16 листопада 2017 року м. Київ К/800/37879/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Вищого адміністративного суду України надійшла зазначена касаційна скарга, вивчивши яку, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Одночасно позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, мотивуючи неспроможність сплати скрутним матеріальним становищем.
Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені в клопотанні позивача аргументи є достатніми для звільнення від сплати судового збору.
Також, позивачем у прохальній частині касаційної скарги заявлено вимогу щодо скасування рішення суду апеляційної інстанції, однак нічого не вказано щодо рішення суду першої інстанції інстанції.
Відтак, необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 223 КАС України.
Крім того, відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
В обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження позивач зазначає, що доказ отримання оскаржуваної ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року залишився у справі.
Проте, зазначені підстави пропуску строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки позивач не зазначає обставини, які перешкоджали йому своєчасно звернутися із касаційною скаргою та ускладнили отримання копії рішення апеляційного суду. Не надає доказів щодо недотримання апеляційним судом вимог частини третьої статті 167 КАС України та не вказує причин неможливості надання таких доказів.
Отже, позивачу необхідно надати строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку та надання доказів на підтвердження поважності пропуску вказаного строку.
За частиною четвертою (абзацом 2) статті 214 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків - 30 днів з моменту отримання зазначеної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець