20 листопада 2017 рокуСправа № 921/835/13-г/3
у складі судді Гирили І.М. розглянув заяву № 140/5/5/482 від 01.09.2017 (вх. №16824 від 07.09.2017) Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" про видачу дублікату наказу у справі № 921/835/13-г/3
за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "ОСОБА_1 Аваль", вул. ОСОБА_2 Сліпого, 8, м. Тернопіль
до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Альпо", вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості у розмірі 3 240 810 грн 75 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
За участі представників:
Позивача (заявника/стягувача): ОСОБА_4 - уповноваженого, довіреність № 260/16-Н від 05.05.2016
Відповідача (боржника): не прибув
В судових засіданнях учаснику судового процесу роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
В порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Встановив:
07.09.2017 Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль", в особі Львівської ОД звернулося до суду із заявою за №140/5/5/482 від 01.09.2017 про видачу дублікату наказу у справі № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2017, для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", в особі Львівської ОД за №140/5/5/482 від 01.09.2017 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою суду від 08.09.2017 справу №921/835/13-г/3 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", в особі Тернопільської ОД, до відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Альпо", про стягнення заборгованості у розмірі 3 240 810 грн 75 коп. шляхом звернення cтягнення на предмет іпотеки для розгляду заяви за №140/5/5/482 від 01.09.2017 (вх. №16824 від 07.09.2017) Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" про видачу дублікату наказу від 27.11.2013 суддею Гирилою І. М. прийнято до свого провадження; судове засідання для розгляду заяви №140/5/5/482 від 01.09.2017 (вх. №16824 від 07.09.2017) про видачу дублікату наказу було призначено на 11:50 год. 25.09.2017, яке, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 12:00 год. 09.10.2017, на 15:30 год. 23.10.2017, та, відповідно, на 12:00 год. 20.11.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Також, ухвалою суду від 23.10.2017, в порядку ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 921/835/15-г/8 було продовжено на п'ятнадцять днів.
Представник заявника (стягувача) в судове засідання 20.11.2017 прибув, заяву за №140/5/5/482 від 01.09.2017 про видачу дублікату наказу у справі № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013 підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній та з урахуванням долучених до матеріалів справи документів.
Також, звернувся до суду із клопотанням за вих. № 140/5/5/677 від 20.11.2017, згідно якого просить суд:
- винести ухвалу, якою витребувати у Міністерства юстиції України інформацію, за яким номером та якою вхідною датою реєструвалась у журналі вхідної кореспонденції Відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у м. Севастополь заява стягувача - АТ "ОСОБА_1 Аваль" за вих. 140-13-3-00/142 від 22.01.2014 року із додатками (зокрема наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013 року), що були отримані 28.01.2017 року працівником Відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у м. Севастополь "Толмачева", відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 4600108051037;
- винести ухвалу, якою витребувати у Міністерства юстиції України довідку про втрату державним виконавцем в порядку ст. 120 ГПК України наказу Господарського суду Тернопільської області по справі № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013.
Згідно ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь в справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства.
Розглянувши клопотання заявника (стягувача) за вих. № 140/5/5/677 від 20.11.2017 про витребування інформації (доказів), заслухавши пояснення та обґрунтування у судовому засіданні його повноважного представника, дослідивши норми чинного законодавства, суд вважає, що останнє не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Право сторони у справі на подачу клопотання про витребування доказів у разі неможливості їх надати самостійно регулюються приписами ст. 38 ГПК України.
Так, згідно ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Слід зазначити, що причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації. Особа, що звернулася до суду з клопотання про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу.
Підставою для звернення до суду із вказаним клопотанням стало ненадання зазначеної вище інформації (доказів) Міністерством юстиції України на запит Банку № 140/5/5/639 від 02.11.2017.
Однак, всупереч приписів встановлених ст. 38 ГПК України, заявником не надано жодних доказів (листів, відповідей на запит тощо) на підтвердження того, що Міністерством юстиції України йому було відмовлено у наданні такої інформації.
Також, слід зазначити про відсутність у суду процесуальної можливості щодо відкладення розгляду даної справи у відповідності до ст. 77 ГПК України з метою витребування інформації, вказаної у клопотанні, оскільки, як вже було зазначено вище, ухвалою суду від 23.10.2017, в силу вимог ст. 69 ГПК України, судом вже було продовжено строк розгляду спору (заяви) на п'ятнадцять днів та відповідно останній закінчується 23.11.2017.
Отже, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що клопотання Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" за вих. № 140/5/5/677 від 20.11.2017 задоволенню не підлягає.
Представник відповідача (боржника) в судове засідання 20.11.2017 не прибув, причин неявки не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвал суду від 23.10.2017. Згідно наданого суду відзиву б/н від 19.10.2017 (вх. № 18857), вважає вимоги Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" такими, що не підлягають до задоволення. При цьому, посилається на неподання стягувачем до суду відповідної довідки органу ДВС про втрату наказу та доказу на підтвердження направлення даного наказу належному органу ДВС після одержання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.12.2013. Додатково, стверджує, що наявне повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 23.01.2014 не вказує, що стягувачем було направлено органу ДВС саме відповідний наказ. Також, звертає увагу суду на закінчення терміну пред'явлення цього наказу до виконання та відсутність законних підстав для поновлення цього терміну.
Розглянувши заяву № 140/5/5/482 від 01.09.2017 (вх. №16824 від 07.09.2017) Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" про видачу дублікату наказу у справі № 921/835/13-г/3 та долучені до нього документи, заслухавши у судових засіданнях пояснення учасників судового процесу, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2013 (суддя Турецький І.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 у справі № 921/835/13-г/3, позов задоволено повністю. Вирішено: стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Альпо", вул. Текстильна 18, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 32549973) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "ОСОБА_1 Аваль", вул. ОСОБА_2 Сліпого , 8 м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 21139067) заборгованість в загальній сумі 3240810 грн 75 коп., в тому числі: за кредитними договорами: №010/42-0-1/87/11 від 25.10.2011 у розмірі 1 033 961 грн 31 коп., а саме: 927 821 грн 92 коп. - сума несплачених процентів за користування кредитом за період з 30.08.2012 по 25.06.2013; 106 139 грн 39 коп. - пеня за порушення терміну погашення процентів за користування кредитом за період з 30.01.2013 по 23.07.2013; №010/42-0-1/88/11 від 25.10.2011 становить 2 206 849 грн 44 коп., а саме: 1 839 359 грн 59 коп. - сума неповернутого кредиту; 346 520 грн 46 коп. - сума несплачених процентів за користування кредитом за період з 25.10.2011 по 26.06.2013; 20 969 грн 39 коп. - пеня за порушення терміну погашення процентів за користування кредитом за період з 30.01.2013 по 23.07.2013 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: об'єкт незавершеного будівництва, комплекс будівель та споруд, готовність якого становить 86%, а саме: будівля недобудованого двоповерхового виставково-торгівельного центру (з приямком, сходами, входом до цокольного поверху, цокольним поверхом, за планом земельної ділянки позначена літерою А; будівля виробничого цеху, за планом земельної ділянки позначена літерою Б, будівля АТП, за планом земельної ділянки позначена літерою В та інші споруди (ворота, підпірні стінки, сходи), за планом земельної ділянки позначені літерою 1-6, що знаходиться за адресою м. Севастополь, Фіолентовське шосе, будинок 13а АР Крим і належить ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Альпо". Вказаний об"єкт нерухомості, знаходиться на земельній ділянці площею 0,7000 га, кадастровий номер якої 8536400000:03:005:0012 , яка перебуває в оренді ТОВ "Альпо" на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005. Встановити спосіб реалізації нерухомого майна: об'єкт незавершеного будівництва, комплекс будівель та споруд, готовність якого становить 86 %, а саме: будівля недобудованого двоповерхового виставково-торгівельного центру (з приямком, сходами, входом до цокольного поверху, цокольним поверхом, за планом земельної ділянки позначена літерою А; будівля виробничого цеху, за планом земельної ділянки позначена літерою Б, будівля АТП, за планом земельної ділянки позначена літерою В та інші споруди (ворота, підпірні стінки , сходи), за планом земельної ділянки позначені літерою 1-6, що знаходиться за адресою м. Севастополь, Фіолентовське шосе, будинок 13а АР Крим і належить ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Альпо" шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження , за початковою ціною реалізації - 3422000 грн 00 коп.
На виконання даного рішення, в порядку ст. 116 ГПК України, 27 листопада 2013 року Господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази.
Відповідно до ст. ст. 13, 55, ч. 1, 129, 129-1 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ОСОБА_5 України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-РП/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. №11-рп/2012).
В силу статей 115-116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому ОСОБА_5 України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Ст. 120 ГПК України визначено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу.
Таким чином, положеннями наведеної статті процесуального закону передбачено дві умови, які свідчать про наявність підстав для видачі дублікату наказу господарським судом: втрата наказу, що має бути підтверджена належними доказами, вичерпний перелік яких викладений у даній статті; відсутність спливу строку, встановленого для пред'явлення виданого наказу до виконання.
Відповідно до ст. 22 ОСОБА_5 України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 в редакції, чинній станом на дату видачі Господарським судом Тернопільської області виконавчого документа (надалі - ОСОБА_5 України №606-XIV), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
В силу приписів ст. 23 ОСОБА_5 України №606-XIV, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
З матеріалів справи вбачається, що наказ Господарського суду Тернопільської області у справі №921/835/13-г/3 виданий 27 листопада 2013 року; а отже строк пред'явлення його до виконання - до 27 листопада 2014 року включно.
12.12.2013 головним державним виконавцем Бурнашевим О.В. відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу №921/835/13-г/3, виданого Господарським судом Тернопільської області 27.11.2013.
Підставою для винесення зазначеної постанови слугувало те, що майно, вказане у виконавчому документі, розташоване за адресою м. Севастополь, Фіолентовське шосе 13-а, що підвідомче ВПВР УДВС ГУЮ в м. Севастополь.
Згідно супровідного листа № 10/4-21/6643 від 12.12.2013 зазначена вище постанова та оригінал виконавчого листа у даній справі для пред'явлення до належного органу ДВС були направлені стягувачу та отримані останнім 20.01.2014, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції Банку на зазначеному листі.
Заявник стверджує, що 23.01.2014 ним, відповідно до належної підвідомчості, згідно заяви про відкриття виконавчого провадження №140/13-3-00/142 від 22.01.2014, оригінал наказу Господарського суду Тернопільської області №921/835/13-г/3 від 27.11.2013 на 2 (двох) арк. з метою його примусового виконання було направлено на адресу відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополь (вул. М. Музики, 88-А, м. Севастополь, АР Крим, 5006) та отримано останнім 28.01.2014 (вручено за довіреністю - Толмачева), що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як вже зазначалось вище, боржник (відповідач) вважає, що зазначене вище повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 23.01.2014 не вказує, що стягувачем було направлено органу ДВС саме наказ суду у даній справі.
У судовому засіданні 20.11.2017 представник стягувача підтримав викладені у заяві №140/5/5/482 від 01.09.2017 твердження щодо направлення на адресу Відділу примусового виконання рішення ДВС ГУЮ у м. Севастополь саме наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2013. З приводу заперечень боржника про неможливість ідентифікації поштового відправлення, додатково зазначив, що на час звернення із відповідною заявою до органу ДВС у ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" не було будь - яких інших судових рішень (наказів), примусове виконання яких мало би здійснюватись чи здійснювалось зазначеним органом ДВС.
Окрім того, долучив до матеріалів справи заяву ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" № 840-13-3-00/522 від 18.03.2014, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана Відділом примусового виконання рішення ДВС ГУЮ у м. Севастополь 21.03.2014 (представник за довіреністю - Толмачева) та з якої вбачається, що стягувач, враховуючи направлення 22.01.2014 на адресу органу ДВС, зокрема, наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013, просив надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження та провести опис, арешт і реалізацію іпотечного майна боржника, визначеного у виконавчому документі.
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги приписи ОСОБА_5 України №606-XIV в редакції, чинній на дату звернення стягувача до органу ДВС, який не передбачав обов'язку стягувача щодо направлення заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого документа на адресу органу ДВС цінним листом із описом вкладення, суд вважає зазначені вище твердження боржника безпідставними, а долучену до матеріалів справи належним чином засвідчену копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення належним та допустимим доказом, який свідчить про направлення стягувачем та отримання органом ДВС 28.01.2014 саме оригіналу наказу Господарського суду Тернопільської області №921/835/13-г/3 від 27.11.2013.
Відповідно до ст. 1 ОСОБА_5 України №606-XIV в редакції, чинній на момент звернення стягувача до органу ДВС, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому ОСОБА_5, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим ОСОБА_5, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього ОСОБА_5 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_5 підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Ст. 11 ОСОБА_5 України №606-XIV визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим ОСОБА_5. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_5 заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього ОСОБА_5.
Відповідно до ст. 19 ОСОБА_5 України №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього ОСОБА_5, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим ОСОБА_5, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Також, ОСОБА_5 України №606-XIV наділяє державного виконавця і іншими процесуальними правами, зокрема, правом щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (ст. 26); щодо повернення виконавчого документу стягувачу або суду (ст. ст. 47, 48) тощо.
Поряд із цим, усі зазначені вище дії державного виконавця повинні бути належним чином оформлені, зокрема, шляхом винесення відповідних постанов.
Як стверджує заявник, станом на дату звернення до суду із заявою про видачу дублікату наказу органом ДВС жодних визначених ОСОБА_5 України "Про виконавче провадження" дій не вчинено, наказ Господарського суду Тернопільської області № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013 не виконано, на адресу стягувача не повернуто та, відповідно, стягувачем повторно до виконання не пред'явлено у зв'язку із втратою останнього органом ДВС.
З матеріалів справи вбачається, що враховуючи наведені вище обставини, стягувач звертався до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із запитом за вих. № 140/5/5/373 від 04.07.2017 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013.
Із долученого до матеріалів справи листа-відповіді за вих. №20658-0-33-17/204 від 11.08.2017 вбачається, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку "номер виконавчого документа - № 921/835/13-г/3", встановлено, що наказ Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2013 № 921/835/13-г/3 значиться зареєстрованим у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній республіці Крим. Стан виконавчого провадження - "відмовлено у відкритті" 12.12.2016 на підставі пункту 4 частини 1 статті 16 ОСОБА_5 України "Про виконавче провадження". Разом з тим, вказано, щоу відділі примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі вказаний виконавчий документ зареєстрованим не значиться.
Слід звернути увагу на те, що основними завданнями Департаменту державної виконавчої служби є забезпечення формування і реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) та забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством. Департамент відповідно до покладених на нього завдань: організовує, забезпечує та контролює примусове виконання рішень у випадках, передбачених законом; організовує інформаційне забезпечення виконавчого провадження, зокрема електронного документообігу,забезпечує ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та здійснює контроль за внесенням державними виконавцями відомостей про вчинені виконавчі дії; здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями; надає державним виконавцям роз'яснення та рекомендації з питань примусового виконання рішень; забезпечує контроль за роботою структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері примусового виконання рішень.
Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово (ч. 1 ст. 8 ОСОБА_5 України "Про виконавче провадження").
Таким чином, враховуючи наведене вище, можна стверджувати про відсутність перебування наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013 на примусовому виконанні у Державній виконавчій службі України, в т.ч. і у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, повноваження якого визначені у п. 4 розділі 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, а отже і про втрату наказу у даній справі органом ДВС, оскільки, отримавши 28.01.2014 від стягувача разом із заявою про відкриття виконавчого провадження № 140-13-3-00/142 від 22.01.2014 оригінал виконавчого документа - наказ Господарського суду Тернопільської області № 921/835/13-г/3 від 27.11.2013, орган ДВС - Відділ примусового виконання рішення ДВС ГУЮ у м. Севастополь, всупереч визначених ОСОБА_5 України №606-XIV вимог, не вчинив жодних виконавчих дій.
Відтак, виходячи із змісту ст. 120 ГПК України, яка не містить вимог до форми та змісту довідки про втрату наказу та не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд вважає лист - відповідь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вих. №20658-0-33-17/204 від 11.08.2017 належним та допустимим доказом, який свідчить про втрату оригіналу наказу Господарського суду Тернопільської області №921/835/13-г/3 від 27.11.2013 органом ДВС.
Також, суд враховує, що з початку окупації території Автономної Республіки Крим діяльність органів державної виконавчої служби України на тимчасово окупованій території стала неможливою, відтак унеможливлена була і передача виконавчих документів за підвідомчістю. Доказів передислокації органів державної виконавчої служби України у зв'язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим, а також передачі виконавчих документів, в т.ч. спірного, на материкову частину України суду не надано, та, відповідно, матеріали справи не містять.
Щодо тверджень боржника (відповідача) про закінчення терміну пред'явлення наказу до виконання та відсутність законних підстав для поновлення цього терміну, то останні суд вважає помилковими, з огляду на те, що виконавчий документ стягувачем подано до органу ДВС у передбачені чинним законодавством для його пред'явлення строки, останній отримано органом ДВС та стягувачу не повернуто, а, відповідно, в силу приписів ст. 23 ОСОБА_5 України №606-XIV, мало місце переривання строку пред'явлення наказу Господарського суду Тернопільської області №921/835/13-г/3 від 27.11.2013 до виконання і заявник звернувся до суду із заявою про видачу його дублікату до закінчення строку пред'явлення наказу до виконання (аналогічна правова позиція висвітлена і Верховним судом України, зокрема у Постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13).
Щодо посилань заявника на інформацію, яка надана йому Управлінням Федеральної служби судових приставів Російської Федерації, зокрема щодо невиконання рішення суду у даній справі по причині ліквідації Відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у м. Севастополь, то суд оцінює її критично, з огляду на наступне:
Згідно ст. 1 ОСОБА_5 України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (надалі - ОСОБА_5 України), тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Із настанням вказаної дати на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим діяльність державних органів, утворених відповідно до Конституції і ОСОБА_5 України, є неможливою з незалежних від стягувача та боржника причин.
Приписами ст. 3 ОСОБА_5 України встановлено, що тимчасово окупованою територією визначається, в тому числі, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Ст. 9 ОСОБА_5 України визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З огляду на вказані норми ОСОБА_5 України, документи, видані виконавчими органами Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим щодо наказу суду у даній справі є недійсними і не створюють жодних правових наслідків.
Таким чином, розглянувши заяву №140/5/5/482 від 01.09.2017 (вх. №16824 від 07.09.2017) та матеріали справи, враховуючи обов'язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, беручи до уваги, що строк пред'явлення наказу до виконання не сплив (мало місце переривання строку у зв'язку із його пред'явленням до виконання), зважаючи на надані заявником докази в обґрунтування заяви про видачу дублікату наказу у справі, суд вважає, що заява ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" про видачу дублікату наказу у справі № 921/835/13-г/3 підлягає задоволенню.
Дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката) (п. 6 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 86, 116, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Заяву №140/5/5/482 від 01.09.2017 (вх. №16824 від 07.09.2017) ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" задовольнити.
2. Видати дублікат наказу від 27.11.2013 по справі № 921/835/13-г/3.
3.Ухвалу направити сторонам у справі.
На ухвалу господарського суду сторонами може бути подано апеляційну скаргу через Господарський суд Тернопільської області.
Суддя І.М. Гирила