23.11.2017 Справа № 920/992/17
Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/992/17:
за позовом: Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради, м. Ромни
до відповідача: Приватного підприємства «Рось» в особі Філії «Роменський молочний комбінат», м. Ромни,
про стягнення 102 268 грн. 16 коп.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.01.2017);
від відповідача: не з'явився;
Суть спору: позивач у позовній заяві від 02.10.2017 № 12-20 просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги із централізованого опалення у розмірі 46 607 грн. 73 коп., 52 092 грн. 97 коп. пені, 2822 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 744 грн. 66 коп. - 3% річних, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 07.11.2017 розгляд справи відкладено в судове засідання на 23.11.2017.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення 13.11.2017 та 14.11.2017, що підтверджується підписами.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судового засідання в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд прийшов до висновку, що є всі підстави для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
14.10.2009 між Комунальним підприємством «Ромнитеплосервіс» (позивач - виконавець) та Приватним підприємством «Рось» в особі «Роменської філії» (споживач - відповідач) було укладено договори № 6, № 6-а про надання послуг з централізованого опалення та теплової енергії (далі Договір), об'єктом надання послуг якого є житлові приміщення за адресою: м. Ромни, вул. Київська, 84, вул. Київська, 92 та нежитлові приміщення за адресою: м. Ромни, вул. Київська, 84.
Відповідно до п. 1 Договорів позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даними договорами.
Пунктами 4, 5 вищезазначеного Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі застосування авансової системи оплати послуг платежі вносяться за 1 місяць у розмірі 50%. Плата вноситься за послуги на розрахунковий рахунок виконавця послуг, після надання рахунку.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, виходячи з розміру затверджених тарифів та за нормами, затвердженими в установленому законом порядку згідно ч. 2 ст. 32 Закону.
Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.
Скарг на якість теплопостачання від відповідача в період надання послуг з централізованого опалення не надходило. Послуги надавались безперебійно та у повному обсязі, що підтверджується службовими записками відповідальних осіб комунального підприємства, які долучені до матеріалів справи (а.с. 38-39).
Відповідно до умов договорів позивач вчасно надавав теплову енергію протягом опалювального сезону 2016-2017 років до квартир та нежитлового приміщення відповідача, що знаходяться в житлових будинках № 84, 92 по вул. Київська, м. Ромни. Факт поставки теплової енергії відповідачу підтверджується, зокрема, актами приймання-передачі виконаних робіт № 65 від 19.04.2016, № 82 від 31.10.2016, № 88 від 30.11.2016, № 107 від 30.12.2016, № 4 від 31.01.2017, № 20 від 28.02.2017, № 34 від 30.03.2017, № 48 від 25.04.2017 (а.с. 33-36), а також рахунками, які виставляли відповідачу на оплату наданих послуг № 133 від 31.10.2016, № 144 від 30.11.2016, № 175 від 30.12.2016, № 4 від 31.01.2017, № 31 від 28.02.2017, № 59 від 30.03.2017, № 84 від 25.04.2017 (а.с. 26-32).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач послуги по опаленню приміщень вчасно не сплачував.
Відповідачем було оплачено послуги з централізованого опалення в січні та лютому 2017 в сумі 5300,00 грн.
Сума боргу розрахована виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідним рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 та ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та відповідно до розрахунку становить 46607 грн. 73 коп.
Позивач на адресу ПП «Рось» та філії «РМК» ПП «Рось» надіслав претензію № 93 від 12.05.2017 щодо погашення заборгованості за послуги із централізованого опалення (а.с. 40) з метою досудового врегулювання спору, яка 16.05.2017 та 18.05.2017 отримана відповідачем, що підтверджується підписами останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте вказана вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.
У відповідності до вимог статей 43, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не подано ні відзиву на позовну заяву, ні доказів сплати боргу, - позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 46607 грн. 73 коп. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та теплової енергії у період з 2016-2017 років є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно п. 6 договору № 6 від 14.10.2009 за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше загальної суми заборгованості.
За невиконання зобов'язань за договором № 6 від 14.10.2009 відповідачу нарахована пеня в розмірі 5485 грн. 97 коп.
Також, оскільки відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, використовує нежитлове приміщення для цієї діяльності, то нарахування пені за договором № 6-а від 14.10.2009 проведено відповідно до умов договору та положень Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нарахована пеня в розмірі 46607 грн. 00 коп.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 52092 грн. 97 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 744 грн. 66 коп. 3 % річних, 2822 грн. 80 коп. інфляційних збитків.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданий послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позовні вимоги в частині стягнення 744 грн. 66 коп. 3 % річних, 2822 грн. 80 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Рось» в особі Філії «Роменський молочний комбінат» (42010, м. Ромни, вул. Київська, 94, код 33370287) на користь Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради (42000, м. Ромни, вул. Щербакова, 14, код 30880163) 46607 грн. 73 коп. основного боргу за надані послуги з централізованого опалення, 52092 грн. 97 коп. пені, 744 грн. 66 коп. 3 % річних, 2822 грн. 80 коп. інфляційних збитків, а також 1600 грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА