79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.11.2017р. Справа № 914/1085/17
За позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація”, м. Львів
про стягнення штрафу та пені
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Думин В.Я.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” про стягнення штрафу та пені.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 19.06.2017. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2017 провадження у справі № 914/1085/17 було зупинено до вирішення справи № 914/1625/17. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 у справі № 914/1625/17, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” в задоволенні позову до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 30.12.2016 № 64 р/к. Ухвалою від 08.11.2017 суд поновив провадження у справі № 914/1085/17 та призначив розгляд на 20.11.2017.
В судовому засіданні 20.11.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, усних та письмових поясненнях.
Відповідач в судове засідання 20.11.2017 явку уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” про стягнення штрафу та пені.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України, Відділення, колегія) розглянувши справу № 1-02-82/2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняла рішення від 30.12.2016 № 64 р/к (надалі - рішення) щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” (надалі - відповідач), яким в п. 11 визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у вигляді дії Товариства, а саме, застосування розміру площі Пзл в необгрунтованому розмірі, що не відповідає вимогам Порядку № 869 в частині застосування рівних площ та застосування розмірів площі Пзл, які не відповідають даним розмірам площ, а саме: 1589,4 кв.м, 1938,2 кв.м та 1559,4 кв. м, які були подані ТзОВ «Львівавтокомплектація» на вимоги Відділення, призводить до нарахування в необгрунтованому розмірі плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території для мешканців будинку (гуртожитку) по вул. В. Великого, 16 у м. Львові, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13). Пунктом ІІІ рішення зобов'язано ТзОВ «Львівавтокомплектація» усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведені у пункті II резолютивної частини рішення, шляхом застосування обгрунтованого розміру Пзл при нарахуванні плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території для мешканців будинку по вул. В. Великого, 16 у м. Львові (що має статус гуртожитку для проживання одиноких громадян, які не перебувають у сімейних відносинах та знаходиться у приватній власності Суб'єкта) із дотриманням вимог Порядку № 869 та строк виконання зобов'язання - 2 місяці, починаючи з дня отримання рішення.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке вказане у пункті ІІ резолютивної частини рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт ІV рішення).
Рішення з повідомленням ЛОТВ АМК України від 12.01.201 № 13/03-43 було надіслане відповідачу та отримано останнім 20.01.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” Львів 5 № 7900512189403.
Останнім днем виконання відповідачем рішення, з врахуванням двомісячого строку на його оскарження до господарського суду, було 20.03.2017.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 у справі № 914/1625/17, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” в задоволенні позову до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 30.12.2016 № 64 р/к.
Отже, на думку позивача, рішення Антимонопольного комітету України від 30.12.2016 № 64 р/к є чинним і обов'язковим до виконання відповідачем. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 68 000,00 грн та пеню у розмірі 68 000,00 грн.
Відповідач по суті позову заперечень не надав, доказів виконання рішення до суду не представив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з таких мотивів.
Частина 3 статті 42 Конституції України встановлює, що не допускається зловживання монопольним становищем на ринку.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон), державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Згідно з ч. 6 ст. 40 ГК України, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Приписами ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України, Відділення, колегія) розглянувши справу № 1-02-82/2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняла рішення від 30.12.2016 № 64 р/к щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація”, якимв п. 11 рішення визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у вигляді дії Товариства, а саме, застосування розміру площі Пзл в необгрунтованому розмірі, що не відповідає вимогам Порядку № 869 в частині застосування рівних площ та застосування розмірів площі Пзл, які не відповідають даним розмірам площ, а саме: 1589,4 кв.м, 1938,2 кв.м та 1559,4 кв. м, які були подані ТзОВ «Львівавтокомплектація» на вимоги Відділення, призводить до нарахування в необгрунтованому розмірі плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території для мешканців будинку (гуртожитку) по вул. В. Великого, 16 у м. Львові, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13).
Згідно з пунктом ІV рішення, за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке вказане у пункті ІІ резолютивної частини рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Рішення з повідомленням ЛОТВ АМК України від 12.01.201 № 13/03-43 було надіслане відповідачу та отримано останнім 20.01.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” Львів 5 № 7900512189403.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно зі статтею 60 Закону, справи зі спорів, пов'язаних з оскарженням рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першою статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як встановлено судом, у провадженні господарського суду перебувала справа № 914/1625/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 30.12.2016 № 64 р/к. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 у справі № 914/1625/17, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено.
Частиною 8 ст. 56 Закону встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону, відповідачу необхідно було сплатити штраф, вказаний у п. IV рішення у двомісячний строк з дня одержання (оприлюднення) вказаного рішення, тобто до 21.03.2017.
Суду не подано доказів того, що відповідач у встановлений строк сплатив штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надав позивачу документи про сплату штрафу.
За таких обставин позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 68 000, 00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.
Крім стягнення штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 68 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу. Щодо зазначеної вимоги суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Вищенаведена норма закону є імперативною.
Підстави та правила нарахування пені визначаються ч.ч. 3, 5 ст. 56 Закону, якою встановлено обов'язковість нарахування пені в разі несплати штрафу, правила її обчислення, підстави зупинення та припинення нарахування пені. Зокрема, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Частиною 7 ст. 56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Відповідно до частини 9 ст. 56 Закону, суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Таким чином, суд вважає також правомірною та такою що підлягає до задоволення позовну вимогу про стягнення з відповідача 68 000,00 грн пені.
Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.
Оскільки, ухвалою суду було відстрочено сплату позивачем судового збору і станом на момент прийняття рішення у справі позивачем не сплачено, то останній слід стягнути у державний бюджет з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45, ідентифікаційний код 33982081) в дохід Державного бюджету України пеню у розмірі 68 000, 00 грн та 68 000, 00 грн штрафу.
Стягувач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (адреса: вулиця І. Франка, будинок 61, місто Львів, 79005; ідентифікаційний код 20812013).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45, ідентифікаційний код 33982081) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 040, 00 грн.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 24.11.2017 року.
Суддя Манюк П.Т.