61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
20 листопада 2017 року Справа №913/575/17
Провадження №19/913/575/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до Комунального підприємства Лисичанської міської ради «Електроавтотранс», м.Лисичанськ Луганської області
про стягнення 1400484 грн. 91 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
Секретар судового засідання Бережна Л.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в якій (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог) просить суд стягнути з Комунального підприємства Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» заборгованість за договором про постачання електричної енергії №621 від 19.09.2014 в загальному розмірі 1428484 грн. 91 коп., в тому числі:
- 1116051 грн. 18 коп. - заборгованості за спожиту активну електроенергію;
- 20009 грн. 08 коп. - за перевищення договірних величин споживання електроенергії;
- 110223 грн. 40 коп. - за перетоки реактивної електроенергії;
- 23037 грн. 02 коп. - 3 % річних;
- 53125 грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань;
- 106039 грн. 12 коп. - пені.
Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення №347 від 22.09.2017, в яких він зазначив, що позивач просить стягнути з відповідача 1296051 грн. 18 коп. основного боргу за спожиту активну енергію. Відповідач заперечує проти даної суми заборгованості, оскільки станом на 01.09.2017 відповідач сплатив частину заборгованості в загальній сумі 232707 грн. 68 коп. На підтвердження розміру боргу, відповідачем надано акт б/н від 13.09.2017 про звірення взаємних розрахунків, укладеного між позивачем та відповідачем, згідно якого сума боргу становить 106039 грн. 12 коп.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 106039 грн. 12 коп., відповідач зазначив, що позивач в порушення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахував штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання, понад шість місяців. Це стосується вимог позивача де він здійснював розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язання за липень місяць 2016 року на суму 68730 грн. 23 коп. за цією сумою основного боргу позивач нарахував пеню в сумі 10131 грн. 12 коп. за період з липня 2016 року по січень 2017 року, тобто сім місяців. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1370 грн. 84 коп. за січень 2017 року не підлягають стягненню.
Теж саме стосується вимог позивача щодо стягнення пені нараховану на основну суму боргу в сумі 11493 грн. 95 коп. за липень 2016 року. Вказана пеня була розрахована за період з липня 2016 року по січень 2017 року, тобто сім місяців. Тому вимога позивача про стягнення пені в сумі 229 грн. 25 коп. за січень 2017 року не підлягає стягненню.
Також не підлягає стягненню пеня в сумі 1134 грн. 71 коп. розрахована за лютий 2017 року на основну суму боргу в сумі 50141 грн. 68 коп. за серпень 2016 року, оскільки позивач розрахував пеню з серпня 2016 року по лютий 2017 року (сім місяців), а тому пеня за сьомий місяць не підлягає стягненню.
Не підлягає стягненню пеня в сумі 367 грн. 74 коп. розрахована за лютий 2017 року на основну суму боргу в сумі 16250 грн. 02 коп. за серпень 2016 року, оскільки розрахована за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року (за сім місяців).
Не підлягає стягненню і пеня в сумі 482 грн. 70 коп. розрахована за період з лютого 2017 року по березень 2017 року на основну суму боргу в сумі 14805 грн. 65 коп. за вересень 2016 року, оскільки розрахована за період з вересня 2016 року по березень 2017 року (за вісім місяців).
Також не підлягає стягненню пеня в сумі 1006 грн. 09 коп. за квітень 2017 року розраховану за на основну суму боргу в сумі 12079 грн. 70 коп. за жовтень 2016 року.
Таким чином, на думку відповідача, не підлягає стягненню пеня в загальній сумі 4591 грн. 33 коп.
Щодо інфляційних втрат, то на думку відповідача, вони також розраховані не вірно, так як були неправильні індекси інфляції за відповідні періоди коли вона була.
Так позивач розрахував інфляційні втрати на основну суму боргу в сумі 23954 грн. 08 коп. за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року за індексом інфляції 107,7%, у зв'язку з чим інфляційні втрати за підрахунками позивача становлять 1852 грн. 47 коп. Але, як зазначає відповідач, підсумковий індекс інфляції дорівнює 106,772%, а тому інфляційні втрати будуть дорівнювати 1622 грн. 28 коп.
Теж саме стосується розрахунку інфляції за період з липня 2016 року по квітень 2017 року на основну суму боргу в сумі 72977 грн. 22 коп. За підсумками позивача сума інфляційних втрат дорівнює 8970 грн. 95 коп. розрахованої за підсумковим індексом інфляції 112,3%, тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції - 111,291%, тому сума інфляційних втрат дорівнює 8240 грн. 00 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляції на основну суму боргу в сумі 68730 грн. 23 коп. за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 112,4%, а інфляційні втрати 8526 грн. 13 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 111,403%, а сума інфляційних втрат відповідно 7837 грн. 03 коп.
Теж саме стосується і розрахунку інфляції на основну суму боргу 50141 грн. 68 коп. за період з вересня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 112,7%, а сума інфляційних втрат 6389 грн. 78 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 111,738%, а сума інфляційних втрат відповідно 5885 грн. 53 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 47209 грн. 31 коп. за період з січня 2017 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 104,9%, а сума інфляційних втрат дорівнює 2305 грн. 96 коп., толі коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 103,949%, а сума інфляційних втрат відповідно 1864 грн. 29 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 128757 грн. 31 коп. за період з березня 2017 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 102,7%, а сума інфляційних втрат 3497 грн. 31 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 101,800%, а сума інфляційних втрат відповідно 2317 грн. 63 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 280695 грн. 92 коп. за період з лютого 2017 року по березень 2017 року. За підсумками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 102,8%, а сума інфляційних втрат 7910 грн. 01 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 101,000%, а сума інфляційних втрат відповідно 2806, грн. 96 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 6984 грн. 26 коп. за період з червня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 112,1%, а сума інфляційних втрат 842 грн. 88 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 111, 069%, а сума інфляційних втрат відповідно 773 грн. 06 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 8022 грн. 38 коп. за період з липня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 112,3%, а сума інфляційних втрат 986 грн. 18 грн., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 111,291%, а сума інфляційних втрат відповідно 905 грн. 82 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 11493 грн. 95 коп. за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 112,4%, а сума інфляційних втрат 1425 грн. 85 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 111,403%, а сума інфляційних втрат відповідно1310 грн. 61 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 16250 грн. 02 коп. за період з вересня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 112,7%, а сума інфляційних втрат 2070 грн. 81 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 111,738%, а сума інфляційних втрат відповідно 1907 грн. 40 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 14805 грн. 65 коп. за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 110,7%, а сума інфляційних втрат 1591 грн. 60 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 109,762%, а сума інфляційних втрат відповідно 1445 грн. 64 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 12079 грн. 70 коп. за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 107,7%, а сума інфляційних втрат 934 грн. 17 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 106,772%, а сума інфляційних втрат відповідно 818 грн. 09 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 10706 грн. 87 коп. за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 105,8%, а сума інфляційних втрат 624 грн. 05 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 104,885%, а сума інфляційних втрат відповідно 522 грн. 98 коп.
Теж саме стосується і розрахунку позивачем інфляційних втрат розраховану на основну суму боргу в сумі 5647 грн. 15 коп. за період з березня 2017 року по квітень 2017 року. За підрахунками позивача підсумковий індекс інфляції дорівнює 102,7%, а сума інфляційних втрат 153 грн. 39 коп., тоді коли реальний підсумковий індекс інфляції дорівнює 101,800%, а сума інфляційних втрат відповідно 101 грн. 65 коп.
Отже загальна сума інфляційних втрат, що може бути стягнута, дорівнює 43402 грн. 25 коп., тоді коли за підрахунками позивача сума інфляційних втрат дорівнює 53125 грн. 11 коп., тобто на 9722 грн. 86 коп. більше.
Позивач надіслав на адресу суду пояснення на заперечення відповідача №31/301 від 04.10.2017. Як зазначає позивач, відповідач у своїх запереченнях невірно вказує суму боргу, яку просить стягнути позивач, та суму оплат, здійснених відповідачем після подання позову. Так відповідач вказує, що позивач просить стягнути 1296015 грн. 18 коп. основного боргу. Але в своїх заявах про зменшення позовних вимог від 06.09.2017 та 20.09.2017 позивач зменшив позовні вимоги стосовно основного боргу до 1228051 грн. 18 коп., а потім до 1200051 грн. 18 коп.
Стосовно оплати відповідачем заборгованості після подання позовної заяви, позивач зазначив, що за період з 19.07.2017 (дата подання позовної заяви) по 22.09.2017 (дата написання заперечень) відповідачем сплачено 104000 грн. 00 коп., а не 232707 грн. 68 коп., як зазначено відповідачем в запереченнях.
У відповідності до акту звірення взаємних розрахунків від 13.09.2017, який підписаний відповідачем без заперечень, загальна сума боргу (враховуючи санкції) складає 1526484 грн. 91 коп., а не 106039 грн. 12 коп., як вказує відповідач в запереченнях на позовну заяву.
Стосовно нарахування пені, позивач зазначив, що розрахунки пені здійснені ним у відповідності до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України: протягом не більше 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з наступного дня після закінчення терміну оплати врученого рахунку за спожиту електроенергію.
Тобто, рахунки за спожиту в липні 2016 року електроенергію вручені відповідачу 19.07.2016. Кінцевий термін для оплати згідно умов договору - 26.07.2016. Нарахування пені починається з 27.07.2016 і здійснюється за кожен день на протязі 6 місяців - до 26.01.2017. Таким чином здійснювалося нарахування пені і по іншим рахункам. Тому заперечення відповідача стосовно неправильного нарахування пені, на думку позивача, є необґрунтованими.
Також, позивач зазначив, що інфляційні нарахування здійснювалися ним у відповідності до постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013 виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж
Розрахунок інфляційних нарахувань, наведений відповідачем, є невірним, тому що відповідач не враховував індексів інфляції за останній місяць періоду. А саме: вказаний період листопад 2016 року - квітень 2017 року, а індекси інфляції перемножуються з листопада 2016 по березень 2017 року. Індекс інфляції за квітень 2017 року не враховано. Таким чином невірно розрахований середній індекс інфляції за вказаний період, а внаслідок цього і сума інфляційних нарахувань. Аналогічні помилки присутні в розрахунках інфляційних нарахувань за інші періоди.
Від відповідача надійшло клопотання №348 від 22.09.2017, в якому він просить суд застосувати до позовних вимог позивача строки позовної давності, як загальний строк так і спеціальний строк щодо вимог про стягнення неустойки (пені).
Позивачем надані пояснення б/н від 31.10.2017 щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності. Як зазначає позивач, відповідач в клопотанні про застосування до позовних вимог ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» строків позовної давності не вказав які саме позовні вимоги, на його думку, виходять за межі цих строків.
У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки. Для стягнення пені застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 Цивільного кодексу України). Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 Цивільного кодексу України).
Як зазначає позивач, рахунки за спожиту в травні 2016 року активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії вручені відповідачу 19.05.2016. Згідно умов договору термін для їх оплати до 26.05.2016. Перебіг строку позовної давності починається з 27.05.2016, закінчується 26.05.2019. Позовна заява подана позивачем (згідно поштового фіскального чеку) 19.07.2017. Тобто вимога заявлена в межах строків позовної давності.
Аналогічно, вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії за період червень 2016 року - квітень 2017 року також знаходяться в межах строків позовної давності.
Рахунок на оплату суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії вручений відповідачу 22.11.2016. Згідно умов договору термін для його оплати до 29.11.2016. Перебіг строку позовної давності починається з 30.11.2016, закінчується 29.11.2019. Тобто вимога заявлена в межах строків позовної давності.
До складу позовних вимог входить сума 3% річних з прострочених сум за активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за період з 27.05.2016 по 18.07.2017.
Перебіг строку позовної давності для стягнення 3% річних нарахованих 27.05.2016 починається 28.05.2016, закінчується 27.05.2019.
Тобто вимога щодо стягнення 3% річних нарахованих 27.05.2016, а також за період до 18.07.2017, заявлена в межах строків позовної давності.
До складу позовних вимог входить сума інфляційних нарахувань з прострочених сум за активну електричну енергію та перетоки реактивної електроенергії за період з липня 2016 року по квітень 2017 року.
Перебіг строку позовної давності для стягнення інфляційних нарахувань нарахованих за липень 2016 року починається з 11.08.2016 (з наступного дня після офіційного опублікування величини індексу інфляції в газеті «Урядовий кур'єр»), закінчується 10.08.2019. Тобто вимога щодо стягнення інфляційних нарахувань за період з липня 2016 року по квітень 2017 року заявлена в межах строків позовної давності.
Також, до складу позовних вимог входить пеня за період з 20.07.2016 по 19.04.2017.
Перебіг строку позовної давності для стягнення пені нарахованої 20.07.2016 починається 21.07.2016, закінчується 20.07.2017.
У відповідності до ст. 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Позовна заява подана позивачем (згідно поштового фіскального чеку) 19.07.2017. Тобто вимога щодо стягнення пені нарахованої 20.07.2016, а також за період до 19.04.2017, заявлена в межах строків позовної давності.
Від позивача на адресу суду надійшла заява №31/332 від 14.11.2017 про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначив, що після подання позову відповідачем з 31.10.2017 по 13.11.2017 частково здійснено погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 28000 грн. 00 коп. Таким чином, станом на 14.11.2017 заборгованість за спожиту в травні 2016 року - квітні 2017 року активну електроенергію по договору №621 про постачання електричної енергії від 01.09.2014 складає 1088051 грн. 18 коп.
Отже, загальна сума позову склала 1400484 грн. 91 коп., в тому числі:
- 1088051 грн. 18 коп. - заборгованості за спожиту активну електроенергію;
- 20009 грн. 08 коп. - за перевищення договірних величин споживання електроенергії;
- 110223 грн. 40 коп. - за перетоки реактивної електроенергії;
- 23037 грн. 02 коп. - 3 % річних;
- 53125 грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань;
- 106039 грн. 12 коп. - пені.
Згідно приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд прийняв зазначену заяву позивача до розгляду та розглядає зменшені позовні вимоги, оскільки вони не суперечать вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та не змінює предмета та підстав позову.
Таким чином, предметом судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії №621 від 19.09.2014 в загальному розмірі 1400484 грн. 91 коп., в тому числі:
- 1088051 грн. 18 коп. - заборгованості за спожиту активну електроенергію;
- 20009 грн. 08 коп. - за перевищення договірних величин споживання електроенергії;
- 110223 грн. 40 коп. - за перетоки реактивної електроенергії;
- 23037 грн. 02 коп. - 3 % річних;
- 53125 грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань;
- 106039 грн. 12 коп. - пені.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» (далі - Споживач) 19.09.2014 укладено договір №621 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 3734,9 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 2.3.4 Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами Додатку «Порядок розрахунків».
Відповідно до п. 2.3.6 Споживач зобов'язується сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею Постачальника та електричними установками Споживача згідно Додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку (межі балансової належності, на якій за допомогою засобів обліку або за розрахунковим шляхом визначаються та обліковуються значення обсягів споживання/передачі електричної енергії та величини споживання/транзиту електричної потужності за певний період) до точки вимірювання (місця встановлення розрахункових засобів обліку) відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.
Згідно п. 9 додатку до договору «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Позивач свої зобов'язання виконав і за період травень 2016 року - квітень 2017 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на суму 1538100 грн. 54 коп.
Рахунки на оплату спожитої активної електроенергії та перетоки реактивної електроенергії були отримані повноважним представником відповідача у справі.
В порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі за спожиту активну електроенергію не розраховувався, сплативши за цей період тільки 242049 грн. 36 коп.
Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту в травні 2016 року - квітні 2017 року активну електроенергію в сумі 1296051 грн. 18 коп., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами.
Під час розгляду справи відповідач частково сплатив борг за отриману активну електроенергію і позивач зменшив позовні вимоги на цю суму. Кінцеві позовні вимоги за отриману активну електроенергію складають 1088051 грн. 18 коп.
Також за період травень 2016 року - квітень 2017 року за відповідачем утворилась заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в сумі 110223 грн. 40 коп., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами.
Додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» до договору відповідачу на листопад 2016 року встановлена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 112000 кВт*год.
Згідно з актом про використану електричну енергію за листопад 2016 року відповідачем фактично спожито 128546 кВт*год. Тобто відповідач перевищив договірні величини споживання на 16546 кВт*год.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 4.4.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2016 року відповідачу нараховано 20009 грн. 08 коп.
У відповідності до умов договору відповідачу вручений рахунок №621/11/4 від 22.11.2016 на суму 20009 грн. 08 коп., який до теперішнього часу не сплачений.
Крім того, за порушення умов оплати за спожиту активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії згідно з п. 4.4.1 Договору відповідачу нарахована пеня в сумі 106039 грн. 12 коп. за період з 20.07.2016 по 19.04.2017 за прострочення оплати активної та реактивної електроенергії спожитої в березні 2016 року - березні 2017 року.
На суму нарахованої пені відповідачу направлені рахунки, які він не сплатив.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1400484 грн. 91 коп., в тому числі:
- 1088051 грн. 18 коп. - заборгованості за спожиту активну електроенергію;
- 20009 грн. 08 коп. - за перевищення договірних величин споживання електроенергії;
- 110223 грн. 40 коп. - за перетоки реактивної електроенергії;
- 23037 грн. 02 коп. - 3 % річних;
- 53125 грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань;
- 106039 грн. 12 коп. - пені.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач свої зобов'язання виконав і за період травень 2016 року - квітень 2017 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на суму 1538100 грн. 54 коп.
Рахунки на оплату спожитої активної електроенергії та перетоки реактивної електроенергії були отримані повноважним представником відповідача у справі.
В порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі за спожиту активну електроенергію не розраховувався, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту в період в травні 2016 року - квітні 2017 року активну електроенергію становить 1088051 грн. 18 коп.
Також за період травень 2016 року - квітень 2017 року за відповідачем утворилась заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в сумі 110223 грн. 40 коп., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами.
Додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» до договору відповідачу на листопад 2016 року встановлена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 112000 кВт*год.
Згідно з актом про використану електричну енергію за листопад 2016 року відповідачем фактично спожито 128546 кВт*год. Тобто відповідач перевищив договірні величини споживання на 16546 кВт*год.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 4.4.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2016 року відповідачу нараховано 20009 грн. 08 коп.
У відповідності до умов договору відповідачу вручений рахунок №621/11/4 від 22.11.2016 на суму 20009 грн. 08 коп., який до теперішнього часу не сплачений.
Строк на оплату зазначених сум минув.
За таких підстав, позовні вимоги про стягнення суми боргу за активну електроенергію, перетоки реактивної електроенергії та перевищення договірних величин споживання електричної енергії обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення умов оплати за спожиту активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії згідно з п. 4.4.1 Договору відповідачу нарахована пеня в сумі 106039 грн. 12 коп. за період з 20.07.2016 по 19.04.2017 за прострочення оплати активної та реактивної електроенергії спожитої в березні 2016 року - березні 2017 року
На суму нарахованої пені відповідачу направлені рахунки, які він не сплатив.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні збитки внаслідок невиконання відповідачем умов договору склали 53125 грн. 11 коп. за період з липня 2016 року по квітень 2017 року, три відсотки річних за користування коштами становлять - 23037 грн. 02 коп. за період з 27.05.2016 по 18.07.2017.
Відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Дане клопотання залишається без задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки. Для стягнення пені застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 Цивільного кодексу України). Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 Цивільного кодексу України).
Рахунки за спожиту в травні 2016 року активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії вручені відповідачу 19.05.2016. Згідно умов договору термін для їх оплати до 26.05.2016. Перебіг строку позовної давності починається з 27.05.2016, закінчується 26.05.2019. Позовна заява подана позивачем (згідно поштового фіскального чеку) 19.07.2017. Тобто вимога заявлена в межах строків позовної давності.
Аналогічно, вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії за період червень 2016 року - квітень 2017 року також знаходяться в межах строків позовної давності.
Рахунок на оплату суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії вручений відповідачу 22.11.2016. Згідно умов договору термін для його оплати до 29.11.2016. Перебіг строку позовної давності починається з 30.11.2016, закінчується 29.11.2019. Тобто вимога заявлена в межах строків позовної давності.
До складу позовних вимог входить сума 3% річних з прострочених сум за активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за період з 27.05.2016 по 18.07.2017.
Перебіг строку позовної давності для стягнення 3% річних нарахованих 27.05.2016 починається 28.05.2016, закінчується 27.05.2019.
Тобто вимога щодо стягнення 3% річних нарахованих 27.05.2016, а також за період до 18.07.2017, заявлена в межах строків позовної давності.
До складу позовних вимог входить сума інфляційних нарахувань з прострочених сум за активну електричну енергію та перетоки реактивної електроенергії за період з липня 2016 року по квітень 2017 року.
Перебіг строку позовної давності для стягнення інфляційних нарахувань нарахованих за липень 2016 року починається з 11.08.2016 (з наступного дня після офіційного опублікування величини індексу інфляції в газеті «Урядовий кур'єр»), закінчується 10.08.2019. Тобто вимога щодо стягнення інфляційних нарахувань за період з липня 2016 року по квітень 2017 року заявлена в межах строків позовної давності.
Також, до складу позовних вимог входить пеня за період з 20.07.2016 по 19.04.2017.
Перебіг строку позовної давності для стягнення пені нарахованої 20.07.2016 починається 21.07.2016, закінчується 20.07.2017.
У відповідності до ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Позовна заява подана позивачем (згідно поштового фіскального чеку) 19.07.2017. Тобто вимога щодо стягнення пені нарахованої 20.07.2016, а також за період до 19.04.2017, заявлена в межах строків позовної давності.
Оскільки борг своєчасно сплачений не був, дані позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Комунального підприємства Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» про стягнення 1400484 грн. 91 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» (адреса: 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 129, ідентифікаційний код: 38504922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (адреса: 91021, м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35 «А», ідентифікаційний код: 31443937):
- на п/р зі спеціальним режимом використання №260323269060 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість по оплаті за спожиту активну електроенергію в розмірі 1088051 грн. 18 коп.; заборгованість по оплаті за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 20009 грн. 08 коп.;
- на п/р №26006304703374 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в розмірі 110223 грн. 40 коп.; 3 % річних в розмірі 23037 грн. 02 коп.; 53125 грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань; 106039 грн. 12 коп. - пені; витрати по оплаті судового збору 21007 грн. 27 коп. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 20.11.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального к України.
Дата підписання рішення - 24 листопада 2017 року.
Суддя Є.А.Лісовицький