ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
24.11.2017Справа № 910/20613/17
Суддя Підченко Ю.О., розглянувши
позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДСКЛ"
до1) Акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт"; 2) Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстрації послуг" Скляренко Олексія Миколайовича
провизнання відсутнім права власності, визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСКЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт" та Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстрації послуг" Скляренко Олексія Миколайовича про:
- визнання відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на приміщення площею 40,6 кв. м, група приміщень № 7, за адресою: м. Київ, в Васильківська, 2;
- визнання відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на приміщення площею 41,8 кв. м, група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, в Васильківська, 2;
- визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 24.04.2017 року, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м, група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт";
- визнання недійсним та скасування рішенням державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 24.04.2017 року, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м, група приміщень за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт";
- скасування запис № 20104288 від 21.04.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв. м, група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренко Олексієм Миколайовичем;
- скасування запис № 20103619 від 21.04.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на приміщення площею 41,8 кв. м, група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренко Олексієм Миколайовичем.
Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000,00 грн.), за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн.).
Так, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1 600, 00 грн.
Втім, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" квитанцією № 20-13679/1 від 20.11.2017 року сплачено судовий збір лише в сумі 50, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством (1 600,00 грн. (ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру) х 6 (кількість позовних вимог) = 9 600, 00 грн.).
Як вбачається з п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 року у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
У відповідності до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Доказами відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. постанови пленуму Вищого господарського суду міста Києва №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Окрім того, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами по кожній вимозі окремо не існує.
Враховуючи викладене, керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" та додані до неї документи (у тому числі квитанцію № 20-13679/1 від 20.11.2017 року) повернути заявнику без розгляду.
Суддя Ю.О. Підченко