"22" листопада 2017 р.
по справі № 903/658/17
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Луцької районної філії ПрАТ “Волиньобленерго”
до відповідача: Комунального підприємства “Луцькводоканал”
про стягнення 22 748,40грн.
ВСТАНОВИВ: позивач - Приватне акціонерне товариство “Волиньобленерго” в особі Луцької районної філії ПрАТ “Волиньобленерго” звернувся з позовом до Комунального підприємства “Луцькводоканал” про стягнення 22748,40 грн., в тому числі: 3 269,13 грн. пені за період з квітня 2017 року по липень 2017 року за прострочку платежів по оплаті за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 528-0189000 від 24.09.2004р., 18780,63 грн. інфляційних втрат, 698,64 грн. 3% річних за період з квітня 2017 року по липень 2017 року згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З метою з'ясування обставин щодо фактичного здійснених відповідачем платежів за спожиту електроенергію у спірному періоді та відображення їх у бухгалтерському обліку позивача, суд зобов'язав сторін здійснити звірку взаємних розрахунків.
Між тим, позивач дану вимогу суду не виконав, поважності причин невиконання не навів. Пояснення невиконання тим, що представник який бере участь у розгляді даної справи перебував у відпустці не може бути визнано як об'єктивне обґрунтування ухилення від підписання витребуваного судом документа.
Водночас, позивач є юридичною особою, господарський процесуальний кодекс України не обмежує надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності до положень статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії, витребує від них документи, відомості, необхідні для вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п. 3.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК); - винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90ГПК)
Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.
При виявленні під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організації або посадових осіб господарський суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками господарського процесу. Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення (Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Вказані факти, а саме невиконання стороною у справі ПАТ “Волиньобленерго” в особі Луцької районної філії ПрАТ “Волиньобленерго” вимог господарського суду щодо підписання із відповідачем КП “Луцькводоканал” акту звірки взаємних розрахунків - свідчать про ігнорування позивачем вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконань рішень, ухвал та постанов суду.
Відповідно до ст.ст. 4, 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Ігнорування вимог суду є грубим порушенням вимог законів України. Таке ігнорування норм господарського процесу не може залишитись поза відповідним реагуванням суду.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “1001 Дрібниця” вимог суду не виконав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 90 ГПК України, господарський суд, -
ухвалив:
1. Окрему ухвалу направити Приватному акціонерному товариству “Волиньобленерго” в особі Луцької районної філії ПрАТ “Волиньобленерго” (43018, м.Луцьк, вул. Львівська,150) для подальшого вжиття останнім відповідних заходів, спрямованих на подальшу недопустимість у господарській діяльності порушень положень та вимог чинного законодавства України.
2. Про причини невиконання вимог суду та наслідки прийнятих заходів, повідомити суд.
Суддя В. М. Дем'як