15.11.2017 Справа № 756/969/17
Справа ун. № 756/969/17
пр.№2/756/2306/17
( заочне)
15 листопада 2017 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Луценко О.М.
при секретарі - Бублієві Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні частиною квартири, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні частиною квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 ? частину квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16.10.2013р. посвідченого нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 2894389. Квартира з 2007 року належала ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних частках, відповідно до свідоцтва про спадщину. Відповідно до договору дарування від 20.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Войнарською І.А. та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 12154844, ОСОБА_6 подарувала свою ? частину квартири ОСОБА_3 Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат площею18кв.м. та 11,7кв.м.та має загальну площу 53,3кв.м. З 2015 року позивачі не проживають у спірній квартирі, оскільки відповідачі їм постійно чинить у цьому перешкоди, що полягають у зміні замків на вхідних дверях, недопущенні у квартири, що стало підставою для неодноразових звернень до поліції. На підставі викладеного позивачі звертається до суду з даним позовом, в якому просять суд усунути перешкоди їм у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та передати ключі від квартири, визначити порядок користування жилим приміщенням, відповідно до якого виділити позивачам у користування кімнату, площею 11,7 кв.м., а відповідачам - кімнату, площею 18 кв.м.
Представник позивача та позивач у судове засідання не з'явилися, подали заяву в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили розглядати справу за їхньою відсутності і не заперечували проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Заперечень проти позову не надав, явку представника не забезпечив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що спірним жилим приміщенням є квартира АДРЕСА_2.
Вказана квартира належить на праві власності позивачці ОСОБА_2 (1/2 частина) договору дарування від 16.10.2013р. посвідченого нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 2894389 та відповідачу ОСОБА_3 (1/2 частина), на підставі договору дарування від 20.11.2015р.,посвідченого приватним нотаріусом Войнарською І.А. та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 12154844.
Як встановлено судом, позивачі з 2015 року не проживає у спірній квартирі.
Останнім часом відповідачі чинить перешкоди позивачам у користуванні квартирою, змінив замки на вхідних дверях, не впускають їх до квартири, що підтверджується належними письмовими доказами.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Власникові, згідно із ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником майна.
Право користування є складовою частиною права власності на майно та припиняється автоматично з припиненням права власності.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Виходячи з наведених вище норм діючого законодавства, право власності позивачки на частину квартиру, що включає право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, виникло після реєстрації цього права у встановленому законом порядку.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст.. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов"язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов"язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
При цьому усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення, про позбавлення права користування жилим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення фізичної особи померлою.
Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, а також те, що власник має право вимагати усунення відповідних перешкод шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, відповідач створює позивачам перешкоди у здійсненні нини свого права користування та розпорядження своїм нерухомим майном та позбавляє можливості використовувати квартиру за власником розсудом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з технічним паспортом на квартиру, спірна квартира є двохкімнатною, жилою площею - 29.7 кв. м, у тому числі 1-а кімната -18.0 кв. м, 2-а кімната -11.7 кв.м, кухня - 8,7 кв.м., туалет- 1,0 кв.м., ванна кімната - 2,6 кв.м., коридор - 10,2 кв. м. Загальна площа квартири - 53,3 кв.м. Кімнати в квартирі ізольовані.
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, відповідачі змінили замки в квартирі, чинять позивачам перешкоди в користуванні квартирою, не має можливості користуватись спірною квартирою.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню, оскільки порушені житлові права і підлягають захисту. Встановити порядок користування встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділити житлову кімнату площею 11,7 кв.м у користування ОСОБА_2 та у користування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виділити житлову кімнату площею 18,0 кв. м.;в загальному користуванні залишити: кухню -8,7 кв.м., туалет- 1,0 кв.м., ванну кімнату - 2,6 кв.м., коридор - 10,2 кв. м.
Відповідно до ст..88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачів сплачений судовий збір по 551грн.20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Конституцією України, ст. 317, 319, 391 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні частиною квартири- задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2,шляхом передачі ключів.
Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділити житлову кімнату площею 11,7 кв.м у користування ОСОБА_2 та у користування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виділити житлову кімнату площею 18,0 кв. м.; в загальному користуванні залишити: кухню -8,7 кв.м., туалет- 1,0 кв.м., ванну кімнату - 2,6 кв.м., коридор - 10,2 кв. м.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551грн.20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Апеляційному суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.
Суддя: О.М. Луценко