24 листопада 2017 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 .
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 вересня 2017 року,-
Цією ухвалою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про застосування відносно засудженого Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовлено.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сокирянського районного суду від 27 вересня 2017 року та задовольнити їх клопотання.
В своїй скарзі, захисник вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що його підзахисний підпадає під дію цієї амністії, оскільки останній вже відбув більше половини призначеного покарання, а також стягнень від адміністрації Сокирянської ВК не має.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , який просив задовольнити їх клопотання про застосування щодо його підзахисного Закону України «Про амністію 2016 року», міркування прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляцію захисника без задоволення, розглянувши матеріали судового провадження, особової справи засудженого та доводи апеляційної скарги,
ЄУНСС №722/1198/17 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11кп/794/414 /17
Категорія ст. 86 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1
колегія суддів вважає, що апеляція захисту задоволенню не підлягає.
Так, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника про застосування Закону України «Про амністію 2016 року», суд першої інстанції діяв у відповідності до положень ст.ст. 74, 86 КК України та ст.ст. 537, 539 КПК України, відповідним чином мотивувавши свої висновки.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія судів цілком погоджується з обґрунтуванням прийнятого рішення місцевого суду щодо відсутності підстав для застосування відносно ОСОБА_7 Закону України «Про амністію у 2016 році».
07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року №1810-VIII.
Засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 в своїх клопотаннях про застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році», звертають увагу, що згідно ст. 1 п.«в» та ст. 4 вказаного Закону, засуджений підлягає звільненню від відбування покарання.
Разом з тим, на думку колегії суддів, статтею 9 даного Закону визначено, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також згідно п. «в» до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Судом І інстанції встановлено, а судом апеляційної інстанції перевірено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений: 1) 23.12.2013 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.309 КК України з застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. 2) 18.03.2014 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді 3-х років 25 днів позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання іспитовим півторарічним строком; 3) 14.08.2015 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. Строк відбуття покарання обраховано з 14.08.2015 року.
Крім того, судом відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 31.10.2014 року по 28.12.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, таким чином, кінець строку відбуття покарання - 04.09.2018 року.
Як вбачається з дослідженої особової справи та характеристики на ОСОБА_7 , встановлено, що засуджений під час перебування в ДУ «СВК (№67)» один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашено, не заохочувався. Стан здоров'я задовільний.
Отже, на думку колегії суддів, суд І інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_7 після звільнення судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку на шлях виправлення не став, знову вчинив умисний тяжкий злочин (ч.3 ст. 185 КК України), а тому відповідно до п. «в» ст.9 Закону України «Про застосування амністії в Україні» відмовив у задоволенні клопотання.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає судове рішення законним, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2016 році» , ст.ст. 404, 405, 407, 537 - 539 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 вересня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про застосування відносно засудженого Закону України «Про амністію у 2016 році» - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим у той же строк і порядок з дня отримання копії ухвали.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3