Провадження № 1-кп/742/301/17
Єдиний унікальний № 742/3374/17
іменем України
24 листопада 2017 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження № 12017270210001534 відносно ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ладан, Прилуцького району Чернігівської обл., українця, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
по обвинуваченню за ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА_4 , в серпні 2017 року, точної дати в ході судового розгляду не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибув до сарайного приміщення ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де скориставшись відсутністю господаря та уваги інших осіб, шляхом злому замикаючого пристрою вхідних дверей, проник до вказаного сарайного приміщення, звідки таємно викрав належну ОСОБА_5 мінімийку марки «Оlео -Мас PW 170 С» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи станом на момент крадіжки 8820,00 гри., також два кисневих балони ємністю 40 літрів кожен вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи станом на момент крадіжки 1000,00 гри та набір інструментів марки «Toptul» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи станом на момент крадіжки 2492,82 грн., після нього з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 , матеріальних збитків на загальну суму 12312,82 гри.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в скоєному злочині, щиро покаявся та пояснив обставини викрадення належного потерпілим майна.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, але подав письмову заяву про розгляд справи без його участі та вказав на відсутність претензій матеріального характеру у зв'язку із відшкодуванням збитків.
Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і обвинуваченим.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Згідно роз'яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані судом за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднане з проникненням у інше приміщення.
За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілих, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
При цьому суд також враховує, що ОСОБА_4 є особою молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілий не має претензії матеріального характеру.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжкого, при цьому ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній та за висновком органу пробації визначено можливість призначення обвинуваченому покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, оскільки можливе виправлення обвинуваченого саме без ізоляції від суспільства.
Доля речових доказів по даному кримінальному провадженню має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 роки.
Відповідно до вимог ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі: набір інструментів, залишити в законному володінні користуванні та розпорядженні ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів через Прилуцький міськрайонний суд.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оскаржувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору, потерпілому.
Суддя: