Справа №766/14714/17 Головуючий в І інстанції: Рєпін К.К.
Провадження №33/791/559/17 Доповідач: Радченко С.В.
Категорія: ч.1 ст. 483МКУ
24 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_1, за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та представника Херсонської митниці ДФС, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Заступника начальника Херсонської митниці ДФС - начальника УПМП та МВ ОСОБА_3 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 листопада 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України,
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України та постановлено:
- звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження в адміністративній справі закрити;
- стягнути з ОСОБА_2 за зберігання вилучених предметів правопорушення на користь Херсонської митниці ДФС суму у розмірі 226,06 грн.;
- вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0120/50800/17 від 15.06.2017 року автомобіль «ЗАЗ» модель «1102» кузов №XTE110210P0177332 повернути ОСОБА_2;
- товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0120/50800/17 від 15.06.2017 року, а саме: 29 кілограмів заморожених кишок тваринного походження - знищити.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.2017 року приблизно о 22:30 год. в зону митного контролю ВМО №4 м/п «Херсон-центральний» Херсонської митниці ДФС з материкової частини України в напрямку ВЕЗ «Крим» заїхав транспортний засіб марки «ЗАЗ» модель «1102» д.н. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_2. За результатами проведення митно-прикордонного контролю, було виявлено, що громадянин ОСОБА_2 здійснював переміщення товарів (кишки тваринного походження, загальною вагою 29 кг. у двох поліетиленових пакетах) з приховуванням від митного контролю, а саме в середині паливного бака об'ємом 38 літрів, який попередньо піддавався розбиранню, монтажу та має доступ до виявленого товару через отвір прямокутної форми прикручений шурупами залізною кришкою до паливного баку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України. Під час розгляду справи суд першої інстанції, встановивши факт малозначності вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, дійшов висновку про його звільнення від адміністративної відповідальності та обмежився усним зауваженням щодо нього.
Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині застосування до ОСОБА_2 положень ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, та закриття провадження у справі, а також повернення транспортного засобу ОСОБА_2, представник Херсонської митниці ДФС подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 листопада 2017 року в зазначеній частині змінити, транспортний засіб марки «ЗАЗ-1102», р.н. НОМЕР_1, кузов №XTE110210P0177332, як безпосередній предмет порушення митних правил, конфіскувати в дохід держави. В іншій частині постанову суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що постанова суду в оскаржуваній частині є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому апелянт зазначає, що дії ОСОБА_2 охоплюються складом порушених митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, а саме дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовленого сховища (тайника). Санкцією зазначеної статті передбачено накладення штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення таких товарів. Інший вид стягнення за вчинення даного правопорушення, Митним кодексом не передбачений.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.489 МК та ст.280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові.
При цьому його вина підтверджується: протоколом про порушення митних правил №010/50800/17 від 15 червня 2017 року; протоколами опитування в справі про порушення митних правил 0120/50800/17 від 15 червня 2017 року; митною декларацією для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, у якій ОСОБА_2 вказав, що переміщує лише особисті речі; актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, у якому зазначено, що окрім заявлених особистих речей у транспортному засобі ОСОБА_2 було виявлено товар «Кишки тваринного походження, загальною вагою 29 кілограмів у двох поліетиленових пакетах», який переміщувався з приховуванням від митного контролю, а саме в середині паливного бака, об'ємом 38 літрів, який має доступ до виявленого товару через отвір прямокутної форми прикручений шурупами залізною кришкою до паливного баку, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників); фототаблицями до акту проведення огляду, та іншими матеріалами справи.
Вирішуючи питання щодо конфіскації транспортного засобу та повернувши його ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався роз'ясненнями, що містяться в п.17 та п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», згідно з яким суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за які передбачено обов'язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався; інші обставини, - та за наявності підстав вирішувати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КУпАП.
Так судом першої інстанції було враховано той факт, що в порушення вимог ст.53 МК України, в матеріалах справи відсутні достовірні дані про те, що у паливному баку вилученого у правопорушника автомобіля міститься спеціально виготовлене сховище. Призначена працівниками митниці експертиза щодо того, чи робилися у транспортному засобі конструктивні зміни з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України проведена не була і представником Херсонської митниці таких даних не наведено. Також судом враховано особу порушника, наслідки даного порушення, а також взято до уваги мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо повернення вилученого транспортного засобу ОСОБА_2 Так, з матеріалів справи вбачається, що визначити вартість товару, який був предметом порушення митних правил, а саме кишок тваринного походження, не видається можливим у зв'язку з відсутністю на ньому маркування, інформації щодо складу, якості та безпечності, а також виробника (а.с.40-41). Вартість вилученого транспортного засобу у розмірі 27 229,71 грн. (а.с.37-39), є значно вищою за вартість товару, який був предметом порушення митних правил (а.с.15). Матеріали справи не містять достовірних даних про те, що транспортний засіб піддавався конструктивним змінам (переобладнанню) з метою приховування відповідних товарів. ОСОБА_2 визнав свою вину повністю.
Також з практики Європейсього Суду з прав людини (рішення у справі Ісмаїлов проти Російської Федерації) слідує, що при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи тягарем для особи.
Згідно положень ст.22 КУпАП, малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
В силу даної норми, при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вищенаведена сукупність фактів та обставин вчиненого правопорушення, мотиви його вчинення, співвідношення цінності предмета порушення митних правил, а саме кишок тваринного походження, з вартістю транспортного засобу, яким вони переміщувались, спосіб їх приховування, а також сукупність пом'якшуючих відповідальність обставин та дані про особу винного, на переконання суду свідчать про те, що від дій ОСОБА_2 тяжких наслідків не настало, а тому, за такої сукупності обставин, які суд відносить виключно до пом'якшуючих, вбачається достатньо підстав для звільнення останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого, обмежившись щодо ним усним зауваженням.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладення у вказаний вище спосіб адміністративного стягнення на ОСОБА_2 судом першої інстанції спроможне досягнути мети, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя -
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 листопада 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Радченко