ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
"08" червня 2007 р. № 2/410
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув заяву спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про розстрочення виконання рішення суду по справі № 2/410
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ
до відповідача: спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" м. Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 730082 грн.62 коп.
Представники сторін:
від позивача - Гантімуров І.В. , довіреність № 22/10 від 27.01.07;
від відповідача - Петров А.О. , довіреність № 932 від 08.06.07;
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2006 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість в сумі 617214грн.55 коп., інфляційні збитки в сумі 35932 грн.55 коп., 3 % річних в сумі 17093грн., пені в сумі 27106 грн. 21 коп., а також судові витрати на державне мито в сумі 6973 грн.46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн.70 коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 27106,21 грн. 5629 грн. 86 коп. збитків від інфляції відмовлено.
На виконання зазначеного рішення 15.01.2007 року видано наказ.
30.05.2007 року на адресу господарського суду від відповідача по справі надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду по справі № 2/410 строком на три роки, шляхом сплати суми 80131, 76 грн. помісячно рівними частинами, а саме по 2225, 88 грн.
Свою заяву заявник обґрунтовує слідуючим, відповідач є єдиним спеціалізованим підприємством по виробництву та постачанню теплової енергії в м. Світловдськ, і негайне виконання рішення суду по стягненню пені може негативно вплинути на виробничу діяльність відповідача по забезпеченню теплової енергією в опалювальні періоди як населення міста так і юридичних осіб, в тому числі закладів охорони здоров'я, освіти, транспорту та зв'язку. Тариф на послуги з теплопостачання не відповідає витратам на виробництво та постачання теплової енергії до споживачів, також тариф не передбачає витрат на сплату штрафних санкцій. За такої ситуації підприємство працює збитково, крім того поточні рахунки за теплопостачання здійснюються споживачами не в повному обсязі, а тому негайне виконання рішення суду по справі про стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 % річних та інфляційних збитків призведе до неможливості підприємства підготувати тепло господарство до осінньо - зимового періоду, що може тягнути за собою порушення чи зупинення технологічного процесу виробництва та постачання теплової енергії в наступному опальнувальному періоді.
Стягнення в великому розмірі штрафних санкцій призведе до невиправданих витрат, що буде додатковим збитком для підприємства.
Суми пені, 3 % річних та інфляційних збитків виникли внаслідок не своєчасної оплати споживачами відповідача за послуги з теплопостачання, що в свою чергу призвело до неможливості відповідачем своєчасно розраховуватись за спожитий природний газ. Відповідно до довідки розрахунків за послуги з теплопостачання складає 4178101 грн., що і призвело до фізичних до несвоєчасної сплати відповідачем вартості спожитого природного газу в ДК "Газ України".
Позивач по справі проти заяви про розстрочку виконання рішення заперечив та просить суд відмовити в задоволенні данної заяви.
Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що заявлене клопотання про застосування відстрочки виконання рішення суду не підлягає до задоволення.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року із змінами та доповненнями, господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови , змінити спосіб та порядок їх виконання.
Судом враховуються викладені в п.2 Роз'яснення від 12.09.1996 року №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України» висновки про те, що підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини справи, що унеможливлюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК закон не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, при вивченні наданих заявником - боржником матеріалів не встановлено підстав для застосування розстрочки виконання рішення суду. Господарський суд не може зробити висновок про наявність виняткових обставин, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду лише на підставі наданої заявником довідки № 4 від 23.05.2007 року про наявність заборгованості по заробітній населення за послуги централізованого теплопостачання, підписаній одноособово боржником без долучення будь-яких доказів про наявність викладених в довідці обставин.
При цьому судом також враховується, що боржник безпідставно користувався чужими грошовими коштами впродовж довгого строку, судом приймається до уваги наявність інфляційних процесів.
Боржником не подано до суду доказів наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а приведені раніше підстави не можуть бути визнані судом як виняткові.
Висновок боржника про неможливість виконання рішення суду на даний час є лише його власним міркуванням, оскільки згідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За приписом ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Наявність заборгованості за послуги централізованого теплопостачання не може слугувати підставою для застосування розстрочки виконання рішення суду, оскільки в разі задоволення клопотання боржника, господарський суд візьме на себе не властиві йому функції по кредитуванню боржника за рахунок стягувача, що є недопустими виходячи з вимог ст. 19 Конституції України.
Вказані обставини свідчать про те, що заява про розстрочку виконання рішення не є обґрунтованою, а тому суд відмовляє в її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -
В задоволенні заяви спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" м. Світловодськ Кіровоградської області про застосування розстрочки виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2006 року по справі № 2/410 шляхом сплати суми 80131, 76 грн. помісячно рівними частинами, а саме по 2225, 88 грн. відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Примірники ухвали направити боржнику та стягувачу.
Суддя