Запорізької області
29.05.07 Справа № 1/6/07
за позовом приватного підприємства «Інтермаркет», м. Херсон
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Солоха», Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська
про стягнення 32007,29 грн.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача: Поляков А.Ю. дор. б/н від 01.01.2007 р.;
від відповідача: в судовому засіданні 18.04.2007 р. -Чулановський В.О., дор. б/н від 17.04.2007 р.; в судове засідання 29.05.2007 р. -не з'явився;
27.03.2007 р. в господарський суд Запорізької області від приватного підприємства «Інтермаркет»надійшов позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Солоха»про стягнення 27588,48 грн. (26958,98 грн. основного боргу та 629,50 грн. пені), на підставі видаткових накладних №№ 00002479 від 08.11.2006 р. та 00002430 від 03.11.2006 р. на загальну суму 31958,98 грн., Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст.ст. 526, 530 625, 638 ЦК України.
30.03.2007 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.04.2007 р. В судовому засіданні 18.04.2007 р. оголошено перерву до 11.05.2007 р. 11.05.2007 р., в зв'язку з виробничою необхідністю, без виклику сторін, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 29.05.2007 р. Судове засідання закінчено 29.05.2007 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
В позовній заяві позивач просив суд, в якості забезпечення позову, накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 26958,98 грн., судом вказане клопотання позивача розглянуто та залишено без задоволення.
В судовому засіданні 18.04.2007 р. представник позивача надав суду заяву, в якій збільшив суму позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 30463,64 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 1543,65 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Судом вказана заява, в частині стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції не приймається до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно з п. 3.7 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Так, якщо вимога про визнання угоди недійсною замінюється вимогою про розірвання договору і наводяться інші підстави відповідної вимоги, то має місце зміна предмету і підстави позову. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Позивач вказаною заявою, фактично, додав ще одну вимогу, а саме стягнення збитків від інфляції.
Таким чином, вказана заява не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суперечить чинному законодавству України та приймається судом до розгляду лише в частині збільшення суми пені.
Судом розглядаються первісні позовні вимоги, щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 26958,98 грн. та збільшені позовні вимоги щодо суми пені -1543,65 грн.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву та витребувані судом документи. Про час і місце судового засідання відповідач попереджений належним чином.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
03.11.2006 р. та 08.11.2006 р. позивач поставив відповідачу товар (плівка т/у) в кількості 4993,9кг за ціною без ПДВ 5,333 грн. на загальну суму з ПДВ 31958,98 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 00002479 від 08.11.2006 р. та 00002430 від 03.11.2006 р.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується наступними довіреностями: серія ЯЛИ № 046541 від 03.11.2006 р. та серія ЯЛИ № 046544 від 08.11.2006 р.
Відповідач, частково в розмірі 5000,00 грн. сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 22-1С030/1 від 12.01.2007 р.
Судом встановлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 26958,98 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 19.04.2007 р. та листом відповідача вих. № 39 від 30.01.2007 р., яка до теперішнього часу не погашена.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 26958,98 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності…(п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткових накладних та довіреностей, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умови його продажу, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
30.12.2006 р. позивач направив відповідачу претензію (від 25.12.2006 р.) з вимогою оплатити отриманий товар на протязі 7 днів з дня отримання даної претензії, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на реєстрі поштового відправлення від 29.12.2006 р.
Відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем та зобов'язався погасити її з 01.02.2007 р. по 10.02.2007 р., що підтверджується листом відповідача вих.№39 від 30.01.2007 р.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.
Факт заборгованості відповідача в сумі 26958,98 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 26958,98 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1543,65 грн. пені за період часу з 12.01.2007 р. по 18.04.2007 р. на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.
В преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»вказано, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Пунктом 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1543,65 грн. пені необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислової компанії «Солоха»(71300, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Промислова, 1, п/р 2600813249 в ЗОВ АППБ «Аваль»м. Запоріжжя, МФО 313827, код 32096165) на користь приватного підприємства (73000, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 18, корп. 4, кв. 98, р/р 26003020000218 в ХФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 352510, код 32928924) 26958 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 98 коп. основного боргу, 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Повернути з Державного бюджету України позивачу зайво сплачене державне мито у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 04 коп. Видати довідку.
4. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04 червня 2007 року.