а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
24 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4411/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича ,
Секретар судового засідання: Мороз Вікторія Валентинівна
за участю представників сторін:
прокурора : Гембера С.В.;
позивача : Тушевська Л.Г. - представник за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах державив особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до : фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про : стягнення 510 грн.
В жовтні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Калинівського району Вінницької області в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 510 грн. фінансової санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до прокурора Калинівського району Вінницької області звернулось територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням про примусове стягнення накладеної фінансової санкції з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. Під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області 08.03.2009р. виявлено відсутність ліцензійної картки при експлуатації легкового автомобіля НОМЕР_1, облаштованого як таксі, що належить ОСОБА_2. Про виявлене порушення складено акт № 108982 від 08.03.2009р.. 23.03.2009р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова № 065214, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізника застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 510 гривень.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача заявили усне клопотання про зменшення своїх позовних вимог та просили суд стягнути лише фінансові санкції в сумі 1700 грн.
З огляду на права надані сторонам ст.ст. 49, 51 КАС України вказане клопотання приймається судом до розгляду.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. З метою повідомлення відповідача про час та місце слухання справи та реалізації ним своїх прав, суд відкладав розгляд справи та вживав заходи для забезпечення його явки в судове засідання, що стверджується копіями реєстрів поштових відправлень.
Надіслані документи направлялись за адресою, вказаною в свідоцтві про державну реєстрацію відповідача (а.с.30), в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб (а.с.5) та в довідці адресно-довідкового сектору ВГІРФО (а.с. 25) - АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд, враховуючи, що відповідач повідомлявся про час та місце слухання справи за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, вважає, що вжив достатні заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Подані в справу докази є достатніми для вирішення спору у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами. Тому суд приходить до висновку про можливість вирішення спору у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно завдання на перевірку № 087799 від 02.03.2009р., державними інспекторами Кравчуком О.І. та Петраківським В.А. була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автомобіля марки ВАЗ 11183, д.н. НОМЕР_1, облаштованого як таксі, який належить ОСОБА_2, виявлено порушення, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без оформлення документів, передбачених ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", зокрема: ліцензійної картки, про що було складено акт № 108982 від 08.03.2009р..
Із повідомлення (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи щодо здійсненого ним порушення 23.03.2009 року. Вказане повідомлення було надіслане на адресу відповідача, проте конверт з повідомлення був повернутий органом поштового зв'язку з відміткою: "Адресат по даній адресі не проживає".
Постановою № 065214 від 23.03.2009 року, винесеною начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовським А.С., за порушення законодавства - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.. Згідно супровідного листа № 02-3/1129 від 27.03.2009р. копія постанови № 065214 від 23.03.2009р. була направлена на адресу ОСОБА_2.
Сума штрафу відповідачем не була сплачена, зазначене рішення - не оскаржено ні до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як передбачено п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2006 р., ні до суду, що свідчить про визнання ним вини за вчинене порушення. Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 510 грн..
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.
Судом також встановлено, що постанова Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій не є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а тому наявні підстави для пред'явлення позову до адміністративного суду.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст. 39, 40 Закону України “Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 124 Конституції України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 22400) в дохід Державного бюджету України (р/р 31117106700222 ГУДКУ України у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 21081100) 510 грн. (п'ятсот десять грн.) фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.11.09 о 17:45
Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович
Копія вірна:
суддя: секретар: