Справа № 373/2126/16-ц Головуючий у І інстанції Керекеза Я. І.
Провадження № 22-ц/780/5378/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О.
Категорія 46 21.11.2017
Іменем України
21 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.,
за участю секретаря Марченка Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Переяслав-Хмельницька міська рада, Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби головного управління територіального управління юстиції в Київській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0754 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно зведеної добудови до її будинку по АДРЕСА_2, а саме частини конструктивних елементів приміщення зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1: фундаменту, цоколю та зовнішніх стін приміщення не менш ніж на 1,0 м. від спільної межі, а в разі відмови, здійснити таке знесення примусово.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що більше одного року ОСОБА_2 не виконує рішення суду від 20 листопада 2015 року щодо перебудови самовільно зведеної добудови до її будинку по АДРЕСА_2 та приведення цієї добудови до вимог, що відповідають ст. 79 ЗК України, ДБН «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у тому числі шляхом демонтування частини конструктивних елементів приміщення зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що спір між сторонами було вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили та знаходиться на виконанні у ВДВС. У судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_2 було надано приписи відповідних органів архітектурно-будівельного контролю щодо добудови. Орган державної влади чи місцевого самоврядування також не звертався з позовом до відповідача.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2016 року, зобов'язано ОСОБА_2 за її рахунок усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 її земельною ділянкою площею 0,0754 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом звільнення частини вказаної земельної ділянки площею 102,01 кв.м. від будівельних матеріалів. Зобов'язано ОСОБА_2 за її рахунок усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 її земельною ділянкою площею 0,0754 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом перебудови самовільно зведеної добудови до її будинку по АДРЕСА_2 та приведення цієї добудови до параметрів, що відповідають вимогам ст. 79 Земельного кодексу України, Державних будівельних норм 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у тому числі шляхом демонтування частини конструктивних елементів приміщення зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1: фундаменту, цоколю та зовнішніх стін приміщення не менш ніж на 1,0 м. від спільної межі (а.с.16-18).
01 липня 2016 року на підставі зазначеного рішення суду було видано два виконавчі листи, які пред'явлені до виконання 05 липня 2016 року (а.с.24-27).
На підставі виконавчих листів 06 липня 2016 року було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень:
-№ 51576637 - зобов'язати ОСОБА_2 за її рахунок усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 її земельною ділянкою площею 0,0754 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення частини вказаної земельної ділянки площею 102,01 кв.м. від будівельних матеріалів;
-№ 51576931 - зобов'язати ОСОБА_2 за її рахунок усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 її земельною ділянкою площею 0,0754 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перебудови самовільно зведеної добудови до її будинку по АДРЕСА_2 та приведення цієї добудови до параметрів, що відповідають вимогам ст. 79 Земельного кодексу України, Державних будівельних норм 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у тому числі шляхом демонтування частини конструктивних елементів приміщення зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1: фундаменту, цоколю та зовнішніх стін приміщення не менш ніж на 1,0 м. від спільної межі (а.с.29, 43).
19 липня 2016 року державним виконавцем Павлюченком М.А. складено акт про невиконання боржником рішення суду та постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 51576637 на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 170 грн. (а.с.32, 34).
02 серпня 2016 року державним виконавцем Павлюченком М.А. складено акт про невиконання боржником рішення суду та постановою державного виконавця у виконавчому провадженні №51576637 на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 340 грн. (а.с.39, 41).
Згідно акту державного виконавця від 06 вересня 2016 року земельна ділянка ОСОБА_3 звільнена від будівельних матеріалів, тобто усунуті перешкоди в її користуванні (а.с.42).
Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 01 липня 2016 року про зобов'язання ОСОБА_2 здійснити перебудову самовільно зведеної добудови до будинку позивача по АДРЕСА_2 закінчено, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 07 вересня 2016 року.
08 серпня 2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби було направлено подання до Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за невиконання рішення суду стосовно усунення перешкод в користуванні ОСОБА_3 її земельною ділянкою площею 0,0754 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом перебудови самовільно зведеної добудови до її будинку по АДРЕСА_2 та приведення цієї добудови до параметрів, що відповідають вимогам ст. 79 Земельного кодексу України, Державних будівельних норм 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у тому числі шляхом демонтування частини конструктивних елементів приміщення зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1: фундаменту, цоколю та зовнішніх стін приміщення не менш ніж на 1,0 м. від спільної межі (а.с.45).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 376 ЦК України.
Колегія суддів погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 вказує на те, що відповідач здійснила добудову до свого будинку з порушенням вимог ст. 79 ЗК України, ДБН «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Рішенням суду, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 було зобов'язано, у тому числі, усунути позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом проведення перебудови відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, відповідач не виконала судове рішення в цій частині.
За змістом ст. 376 ЦК України у разі відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, провести відповідну перебудову, нерухоме майно підлягає знесенню. Невиконання судового рішення є фактично відмовою ОСОБА_2 від проведення такої перебудови, а, отже, вимоги ОСОБА_3 про знесення добудови є обґрунтованими.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 вказує на те, що спір між сторонами було вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили, та знаходиться на виконанні у ВДВС.
Однак, такі доводи відповідача не можуть бути взяті до уваги, оскільки рішення суду нею не виконано, а виконавче провадження закінчено, так як виконання рішення без боржника є неможливим. Крім того, у рамках виконавчого провадження на боржника ОСОБА_2 двічі накладалися штрафи та державним виконавцем було направлено подання до Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області про притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що їй не було надано приписи відповідних органів архітектурно-будівельного контролю щодо добудови. Орган державної влади чи місцевого самоврядування не звертався з позовом до відповідача.
Однак, самочинність зведеної відповідачем добудови встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Правом на звернення до суду з позовом наділені також особи, права яких порушено самочинним будівництвом, оскільки у пункті 5 постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30 березня 2012 року роз'яснено судам, що у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК).
Порушення прав ОСОБА_3 відповідачем встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Фінагеєв В.О.
Судді: Кулішенко Ю.М.
Яворський М.А.