Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/407/17-к
Провадження № 1-кп/376/41/2017
"20" листопада 2017 р.
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира кримінальне провадження № 12016110000000302 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , працюючого вантажником ТОВ «Фуд Девелопмент», не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -
встановив:
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_5 , 06 вересня 2016 року, близько 03 години 20 хвилин, керуючи автомобілем «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить його батьку - ОСОБА_7 , рухався автодорогою «м. Кременець - м. Сквира - м. Біла Церква» в бік м. Сквира. Проїжджаючи відрізок на 317км.+250м вказаної автодороги, що на території Сквирського району, Київської області, в порушення вимог пункту 2.3. б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого, «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та пункту 12.1. Правил дорожнього руху, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, рухався із швидкістю близькою 120... 140 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.9. б) Правил дорожнього руху, відповідно до якого « Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7. на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил», внаслідок чого втратив контроль над керуванням керованим ним автомобілем «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив його виїзд на праве по його напрямку руху узбіччя та в подальшому, за межі проїзної частини, де відбулося перекидання автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 22.09.2016 року встановлено, що смерть ОСОБА_8 , 1991 року народження, настала від ушкодження печінки з крововтратою.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 2.3.б), 2.9.б) та 12.1., Правил дорожнього руху, перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 .
В ході судового розгляду по справі встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю ( не визнав тільки обставину перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час інкримінованих йому дій) та показав, що він має посвідчення водія з відкритими категоріями «В» та «С», посвідчення водія отримав у 2012 році, з цього ж часу рахується водійський стаж. У власності його батька є автомобіль «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказаним автомобілем він користується з дозволу свого батька. 05 вересня 2016 року він зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_9 , якого знає із самого дитинства, і вони разом вирішили відпочити та провести час. Вони гуляли по місту, а у вечері на запрошення його знайомої поїхали в гості. Близько 00.00 год. вони вирішили їхати додому. В цей час їхав йому наглядно знайомий товариш
на ім'я ОСОБА_10 , який зупинився і вони попросили їх підвезти на автомобілі.
Під'їхавши до зупинки «Садко», вони зустріли там ОСОБА_11 та почали спілкуватися, це було близько 01.00 год. Коли вони спілкувались, до них підійшла дівчина на ім'я ОСОБА_12 , дружина ОСОБА_13 та сказала, що їде до чоловіка, який знаходився у с. Золотуха Сквирського району. Потім, він нікому нічого не кажучи пішов на стоянку і взяв автомобіль свого батька, ключі від якого були у нього із собою. Приїхавши до зупинки «Садко» вони всі разом посиділи і послухали музику, після чого було вирішено їхати до ОСОБА_14 у с. Золотуха Сквирського району. Коли вони відпочивали, то ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пили пиво, а він протягом 05-06 вересня 2017 року будь-яких алкогольних напоїв не вживав. Далі, коли вони їхали, то він був за кермом автомобіля «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому ОСОБА_12 сиділа біля нього на передньому сидінні, а ОСОБА_15 біля неї і передніх дверей. ОСОБА_16 був позаду у салоні. Коли вони їхали, то у автомобілі грала музика, він від керування не відволікався. Проїзджаючи с. Шамраївка Сквирського району, він рухався із швидкістю 90 км/год. Минувши с. Шамраївка, він збільшив швидкість до 120... 150 км/год. Потім, коли вони рухались, то ОСОБА_12 взялася за кермо і крутнула його на себе. Далі автомобіль почав їхати в право на узбіччя, він це розумів,і почав вирівнювати автомобіль та викручувати вліво, потім автомобіль став некерований, що було далі він не пам'ятає. До свідомості він прийшов коли був на землі, потім пам'ятає, багато людей, швидку допомогу, і вже лікарню. Його було госпіталізовано до Сквирської ЦРЛ а потім цього ж дня переведено до Білоцерківської лікарні ім. Семашко, де він пролікувався до 30 вересня 2016 року.Вину в даній дорожньо-транспортній пригоді він визнає, так як порушив Правила дорожнього руху, а саме був не уважний під час керування автомобілем, і не їхав з безпечною швидкістю. Збитки заподіяні злочином повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_17 .
Потерпіла ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що із своїм чоловіком ОСОБА_8 , вона перебувала в шлюбі з
липня 2014 року. До дня загибелі чоловіка, вони проживали разом. 05 вересня 2016 року на протязі дня вона займалася своїми справами. Її чоловік теж був вдома
та займався по господарству. Близько 12.00 год. вона поїхала у лікарню так як їй
потрібно було забрати аналізи своєї дитини. ОСОБА_16 на той час був вдома. Коли вона о 16.00 год. повернулася додому, то ОСОБА_18 вже не було. Далі, десь о 01.00 год. вона зателефонувала до ОСОБА_18 , і він їй повідомив, що через 20 хв. буде вдома, коли
запитала де він, то він повідомив, що з ОСОБА_9 і ОСОБА_19
спілкується поблизу будинку і скоро буде. Після розмови з чоловіком вона лягла відпочивати. Десь о 04.00 год. ночі їй на мобільний телефон зателефонували та повідомили, що ОСОБА_16 потрапив у ДТП та загинув. Вона відразу зібралась та поїхала на місце події. Про обставини ДТП вона знає лише те, що відбулося перекидання автомобіля в
якому був ОСОБА_16 . Самих обставин ДТП вона не знає. На даний час матеріальні та моральні збитки їй відшкодовані повністю, будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має, просила суд суворо його не карати та не позбавляти волі.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що у своїй власності він має автомобіль «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Свій автомобіль він завжди, підтримує у технічно справному стані. Окрім нього даним автомобілем користується його син ОСОБА_20 , який має посвідчення водія з 2012 року та має добрі навики водіння. 06 вересня 2016 року, близько 04.00 год. йому зателефонували та повідомили, про те, що його син потрапив у ДТП біля с. Шамраївка Сквирського району. Він відразу зібрався та поїхав на місце ДТП, де дізнався, що автомобіль з'їхав за межі проїзної частини, а сина доставлено до Сквирської ЦРЛ. Син не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Також, він дізнався, що товариш сина, ОСОБА_21 , загинув на місці події. Про обставини дорожньо-транспортної події він знає лише зі слів свого сина.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показала, що десь з 2015 року вона наглядно знайома із ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_23 . Останній проживав у сусідньому будинку. 05 вересня 2016 року на протязі усього дня вона відпочивала із своєю кумою, яка приїхала до неї в гості. Близько 00.00 год. вона провела куму на останній тролейбус, та збиралась їхати до свого цивільного чоловіка ОСОБА_24 . Десь в цей час вона зустрілась із вказаними хлопцями, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_15 . Вони разом почали спілкуватися і у ході розмови, вона сказала, що їде до ОСОБА_14 , в с. Золотуха. Потім, через деякий час, ОСОБА_20 приїхав на автомобілі, і сказав, що завезе її до ОСОБА_14 . Спиртних напоїв вони не вживали, вона бачила, що ОСОБА_16 був вже на підпитку, але усі були «адекватні» і ніякої неправильної поведінки з боку хлопців вона не помічала. Сівши у автомобіль до Вадима, вони поїхали в бік м. Сквира. Під час руху вони були розташовані у салоні автомобіля так : ОСОБА_20 керував автомобілем, біля нього на передньому пасажирському сидінні сиділа вона, а біля неї ОСОБА_15 . ОСОБА_16 був позаду в салоні автомобіля. Рухались вони із швидкістю близько 120-140 км/год. Потім ОСОБА_20 почав бавитись і розхитувати автомобіль, а саме він «виляв» у ліво та вправо. Вона зробила зауваження ОСОБА_20 , сказавши «що ти робиш», після чого вона помітила, що автомобіль їде на праве узбіччя. Далі вона сказала: «Ярик прощай!», так як розуміла, що вони з'їжджають з дороги і зараз буде ДТП. Що було далі вона пам'ятає погано. Пам'ятає що стояла на дорозі та до неї підійшов ОСОБА_15 і вона запитала, що сталося, він сказав, що витяг її з автомобіля. Через деякий час приїхали працівники поліції і почали оформляти ДТП. Внаслідок ДТП вона ніяких тілесних ушкоджень не отримала.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показав, що із самого дитинства він знає ОСОБА_26 та близько 5 років знав ОСОБА_11 , з якими у нього дружні відносити та інколи вони разом проводили свій вільний час. 05 вересня 2016 року, близько 12.00 год., він зустрівся із ОСОБА_19 і вони вирішили разом відпочити. Протягом дня спиртних напоїв вони не вживали. Близько 18.00 год. до ОСОБА_20 зателефонувала його знайома і запросила їх до себе. Побувши у знайомої до 00.30 год. вони вийшли і пішли до зупинки, щоб їхати додому. Коли вони стояли, то зупинився, знайомий ОСОБА_20 , який запропонував підвезти їх. Доїхавши до магазину «Садко», що в м. Біла Церква, вони вийшли і він придбав собі пиво, далі вони зустріли ОСОБА_11 , з яким разом вирішили відпочити. Під час відпочинку він пив пиво, а ОСОБА_20 не пив так як вранці збирався на роботу. Далі вони зустріли дівчину на ім'я ОСОБА_27 , яка придбала пляшку вина, і в цей час ОСОБА_20 сказав, що пройдеться. Повернувся він через деякий час вже на своєму автомобілі «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час відпочинку, вони почали розпитувати у ОСОБА_12 , де її чоловік ОСОБА_14 , якого вони усі добре знали. ОСОБА_12 відповіла, що в с. Золотуха, і тоді було запропоновано поїхати до нього. Хто саме запропонував, їхати він вже не пам'ятає. Далі сівши до автомобіля ОСОБА_20 , вони поїхали в бік м. Сквира. Під час руху були розташовані таким чином, ОСОБА_20 керував автомобілем, на передньому сидінні біля нього сиділа ОСОБА_12 , він теж на передньому сидінні біля дверей, а ОСОБА_16 ззаду. Заїхавши в с. Шамраївка, вони рухались зі швидкістю десь 120-140 км/год. Коли вони проїжджали заокруглення дороги, то автомобіль трохи «водило», так як швидкість була велика і вони щоб «вписатись» виїжджали на смугу зустрічного руху. Далі проїхавши село, вони виїхали на рівний відрізок дороги, він помітив, як рука ОСОБА_12 відходить від керма. Після чого, ОСОБА_20 різко вивернув кермо в ліво, і автомобіль в цей момент став не керований. Далі він вхопився за ручку і почав триматися, також іншою рукою тримав ОСОБА_12 . Потім він почув як ОСОБА_12 сказала «прощай ОСОБА_28 », в цей час автомобіль почало перекидати і вони почали «куверкатися», далі він помітив, що ОСОБА_20 за кермом не має. Коли автомобіль зупинився, він вибив лобове скло, далі повернувся назад, і побачив, що ОСОБА_16 лежить та у нього з роту йшла кров. Коли він підійшов на інший бік автомобіля, то з ліва побачив ОСОБА_20 , який лежав, без свідомості. Що було далі він пам'ятає погано. У наслідок ДТП він отримав лише незначні забої та синці, з якими до медичних закладів не звертався.
Крім того, в ході судового розгляду судом досліджені документи, що є доказами у кримінальному провадженні, зокрема:
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 вересня 2016 року разом із ілюстраційною таблицею та схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 10-43);
- протокол проведення слідчого експерименту від 25 січня 2017 року разом із ілюстративною таблицею та схемою (а.п. 81-87);
- висновок експерта № 378 від 22 вересня 2016 року ( а.п. 90-91).
- висновок експерта № 21/Е від 26 січня 2017 року ( а.п. 93-95).
- висновок експерта № 19/8-02/1270 від 06 жовтня 2016 року ( а.п. 100-104).
- висновок експерта № 12-1-8 від 19 січня 2017 року ( а.п. 109-117).
Таким чином, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю, крім обставини перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час інкримінованих йому дій, суд оцінюючи в сукупності вищевказані докази, що зібрані сторонами кримінального провадження та досліджені безпосередньо в судовому засіданні, дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані вірно та обгрунтовано по ч. 2 ст. 286 КК України, а також вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Таким чином, діяння обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Суд, вважає, що обставина перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння не зайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, що можуть підтвердити вказану обставину та спростувати покази обвинуваченого в цій частині.
Крім того, досліджені судом матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу (висновок щодо результатів медичного огляду осіби на стан сп'яніння, тощо) перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася о 03 годині 20 хвилин 06 вересня 2016 року.
Таким чином, оскільки стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння на момент дорожньо-транспортної пригоди та судом не здобуто таких доказів в ході судового розгляду, суд вважає виключити з об'єму обвинувачення ОСОБА_5 факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди та відповідно порушення ним вимог пункту 2.9. а) Правил дорожнього руху.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 раніше не судимий, злочин вчинив тяжкий, з необережності, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище вказані обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення ОСОБА_5 , основного покарання по ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.
Також, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання та роботи характеризується виключно позитивно, злочин вчинив з необережності, враховуючи думку потерпілої, яка просила не позбавляти волі обвинуваченого та суворо його не карати. суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 , можливе без ізоляції від суспільства та маються достатні підстави для застосування ст.75 КК України при призначенні основного покарання обвинуваченому та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.
Одночасно суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Оскільки даним злочином заподіяно тяжкі наслідки (смерть людини), суд вважає призначити обвинуваченому додаткове покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Процесуальні витрати по справі стягнути з обвинуваченого.
Цивільні позови у справі не заявлялись.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речовий доказ повернути за належністю.
Виходячи з вищевказаного, керуючись ст. 370,374 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Застосувати до ОСОБА_5 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ : автомобіль «VОLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 2638 гривень ( дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сквирський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1