Справа № 487/4086/17 24.11.2017 24.11.2017 24.11.2017
Номер провадження: 33/784/456/17
.
Провадження: № 33/784/456/17 Суддя суду 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 204-1 КУпАП Суддя апеляційного суду: Маркова Т.О.
24 листопада 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
судді - Маркової Т.О.
за участю секретаря -Клімової Л.В.
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює в "Atlantic Shipping Company", капітана т/х "Гермес", проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, в період з 21 год. 30 хв. 29.07.2017 по 02 год. 00 хв. 30.07.2017 в районі Якірної стоянки №365 на території пункту пропуску "Миколаївський морський торгівельний порт" Інгульського району м. Миколаєва здійснив незаконне перетинання державного кордону, що полягало у здійсненні розвантажувальних робіт до проходження процедури прикордонного контролю. Своїми діями порушив вимоги абзацу 8 ст. 9 ЗУ "Про державний кордон України".
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2017 року та закрити справу.
Стверджує, що за умови того, що є безспірним відсутність дозволу відповідного органу влади на перетин державного кордону ОСОБА_3, його винуватість могла бути визнана суддею за обов'язкової наявності основної обставини- доведеності того, що він з 29.07.20127 на 30.07.2017 особисто переміщався (перемістився) через лінію, яка відділяла територію, що не була підконтрольна Україні на територію України, чи навпаки.
Зазначає, що суддя залишив поза увагою те, що протокол про адміністративне правопорушення АзЧРУ №105028, складений стосовно ОСОБА_3, не містить відомостей щодо території чи об'єкта з якої та на яку (який) ОСОБА_3 переміщався у досліджуваний період часу на території пункту пропуску без проходження процедури прикордонного контролю.
Більш того, на переконання апелянта, обвинувачення ОСОБА_3 у перетинанні державного кордону не підтверджуються дослідженими доказами.
Звертає увагу на те, що, відповідно до наведених суддею у оскаржуваній постанові показів свідків-прикордонників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, жоден з них не бачив і не міг бачити факту переходу ОСОБА_3 з судна «Гермес», де він знаходився на досліджуваний період часу, на борт іншого судна чи на територію держави. При цьому, свідок ОСОБА_7, як начальник ВПС «Миколаїв», пояснив суду, що вважає ОСОБА_3 винним у тому, що він надав можливість підійти до судна «Гермес» невідомій цілі, що не є порушенням державного кордону. Сам ОСОБА_3 заперечує перетинання ним державного кордону України у досліджуваний час. Будь-яких інших доказів, що підтвердили б факт перетинання державного кордону України ОСОБА_3 в період з 21:30 год. 29.07.2017 по 02:00 30.07.2017, на переконання апелянта, суду не представлено і ним не досліджено.
За таких обставин, апелянт вважає, що висновок суду щодо винуватості ОСОБА_3 у незаконному перетинанні державного кордону не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду, і, т.ч., рішення судді, викладене у оскаржуваній постанові, не відповідає фактичним обставинам адміністративного провадження.
Вважає, що невизначеність у протоколі та постанові судді територій чи об'єктів, з яких та на які, начебто, здійснювалося розвантаження ОСОБА_3, призвело до суттєвого обмеження його права на захист від обвинувачення, а відсутність висновку судді у цій частині є неповнотою судового розгляду.
Зазначає, що не доведений і сам факт здійснення розвантажувальних робіт.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 вимоги закону, передбачені ст. 280 КУпАП, дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові судді.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія АзЧРУ №105028, від 31 липня 2017 року, який, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а саме: в період з 21 год. 30 хв. 29.07.2017 по 02 год. 00 хв. 30.07.2017 в районі Якірної стоянки №365 на території пункту пропуску "Миколаївський морський торгівельний порт" Інгульського району м. Миколаєва здійснив незаконне перетинання державного кордону, що полягало у здійсненні розвантажувальних робіт до проходження процедури прикордонного контролю. Своїми діями порушив вимоги абзацу 8 ст. 9 ЗУ "Про державний кордон України".
Факт вчинення ОСОБА_3 вказаного адміністративного правопорушення також підтверджується даними, що містяться в рапортах начальника відділу прикордонної служби «Миколаїв» ОСОБА_8, старшого інспектора прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Миколаїв» ОСОБА_9, інспектора пограничної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Миколаїв» ОСОБА_5, інспектора прикордонної служби 2 категорії - фельдшера відділу прикордонної служби «Миколаїв» ОСОБА_6, та їх поясненнями в якості свідків в судовому засіданні суду першої інстанції, даним файлів лоцмана-оператора та протоколу обшуку, проведеного в період з 31.07.2017 р. по 02.08.2017 р.
Ці дані підтверджують факт проведення розвантажувальних робіт до проходження процедури прикордонного контролю. А тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП - перетинання державного кордону України в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, захисником ОСОБА_2 апеляційному суду не надано.
Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Порушень судом першої інстанції Конституції України, норм матеріального і процесуального права, положень КУпАП апеляційним судом не встановлено.
Тому підстав для скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області ОСОБА_10