Справа №489/5189/16-ц 22.11.2017 22.11.2017 22.11.2017
Справа 489/5189/16-ц Суддя першої інстанції - Кирильчук О.І.
Провадження № 22ц/784/2352/17 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1
Категорія 59
22 листопада 2017 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Крамаренко Т.В.,
суддів: Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,
із секретарем судового засідання: Шагай О.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач зазначав, що він працював на підприємстві зі шкідливими умовами та був незаконно звільнений з роботи. Він звернувся до сімейного лікаря-невропатолога ОСОБА_3 з проханням оформити документ для проходження медичного огляду та направленні його на МСЕК для подальшого звернення із позовом до суду про зміну формулювання причин звільнення. Однак, відповідачка відмовилась, що на думку ОСОБА_2 є порушенням його законних прав.
Посилаючись на викладене позивач просив суд, зобов'язати ОСОБА_3 оформити документи для проходження медичного огляду.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що у 2004 році ОСОБА_2 було пройдено медичний огляд , відповідно до висновку якого він не здатен працювати слюсарем-ремонтником (а.с.9).
Згідно посвідчення Серія Є № 071381 від 31 березня 2005 року, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи (а.с.10).
24 травня 2012 року на ім'я ОСОБА_2 було заповнено форму індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями №835, яка підписана головою МСЕК та скріплена печаткою (а.с.13-14).
Як на підставу задоволення своїх вимог, позивач посилається на безпідставну відмову сімейним лікарем-невропатологом ОСОБА_3 йому у підписанні та видачі направлення на МСЕК та документа про проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК кожна особа має право у встановленому порядку звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п.1.4. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 березня 1994 року №45, організацію і проведення медичних оглядів забезпечують власник підприємства і заклади Міністерства охорони здоров'я України.
Порядок організації і проведення медоглядів закладу Міністерства охорони здоров'я України, а також права, обов'язки, і відповідальність власника, працівника і закладу Міністерства охорони здоров'я України врегульовані п.3,4 названого Положення.
Відповідно до п.3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п.2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №088/0 «Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК)», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №695/21008, форма №088/0 заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультативної комісії і надсилається в МСЕК.
Виходячи з аналізу зазначених норм належним відповідачем за позовом ОСОБА_2 є юридичні особи, а саме його роботодавець і заклад Міністерства охорони здоров'я України.
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3, яка є лікарем невропатологом медичного закладу, і яка не входить до переліку осіб, що мають право на підпис направлення на МСЕК.
Згідно ч.1 ст.33 ЦПК суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Відповідно до роз'яснень, що міститься у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 клопотання про залучення до участі у справі належного відповідача не заявляв.
Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки передбачені законом повноваження змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст.37 ЦПК відсутні.
З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, пред'явленого до неналежного відповідача.
Доводи апеляційної скарги зводяться до підстав позову, а тому не впливають на висновки суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
За таких обставин, апеляційна скарга на підставі п. 1 ч. 308 ЦПК України підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Т.В. Крамаренко
Судді: Т.З. Бондаренко
ОСОБА_4