Справа №481/86/17 21.11.2017
21 листопада 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши матеріали кримінального провадження №12016150270000802 від 09.12.2016р. за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області ОСОБА_5 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 05 липня 2017р., стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Червона Кам'янка Олександрійського району Кіровоградскьої області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1.26.03.2013р. вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
2.24.01.2014р. вироком того ж суду за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
3.08.04.2014р. вироком Новобузького районного суду Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, із застосуванням ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
4.03.03.2015р. вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Жовтовоського міського суду Дніпропетровської області від 17.10.2016р. звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 23 дня;
5.26.01.2017р. вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
6.06.03.2017р. вироком того ж суду за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_8
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок в частині призначення покарання скасувати з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначити за сукупністю злочинів шляхом складання покарань, призначених за оскаржуваним вироком та вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2017р., покрання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
В іншій частині вирок залишити без змін.
У ході апеляційного перегляду дослідити обставини, які характеризують особу обвинуваченого, у тому числі вироки Устинівського районного суду Кіровоградської області від 26.01.2017р. та від 06.03.2017р.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2017 року, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років 7 (сім) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 26 січня 2017 року, згідно вироку Устинівського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2017 року.
Вирішено питання щодо речових доказів
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню в частині призначення покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі враховані дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше 6 разів судимий за скоєння аналогічних тяжких корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Зауважує, що ОСОБА_6 раніше був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, і ніде не працюючи, обрав для себе, як спосіб існування - вчинення корисливих злочинів.
На думку апелянта призначене покарання на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.3 ст. 185 КК України, є таким, що хоча і не виходить за межі зазначеної частини статті закону України про кримінальну відповідальність, проте за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 08 грудня 2016 року близько 21.00 години, знаходячись на одній із вулиць с. Кам'яне Новобузького району Миколаївської області, зайшов на територію Кам'янської ЗОШ, де в нього виник умисел на здійснення крадіжки будь-якого майна. Підійшовши до тильної сторони їдальні, ОСОБА_6 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, за допомогою викрутки, яка була при ньому, таємно відчинив металопластикове вікно та через нього проник до приміщення кухні в будівлі їдальні, звідки викрав електричний подовжувач білого кольору, вартістю 50 гривень, рушник зеленого кольору, розміром 15х30 см, вартістю 30 гривень, рушник червоного кольору, розміром 100х40 см, вартістю 150 гривень, дві пачки чаю «Alokozay», вартістю за одну пачку 25 гривень, пляшку ємкістю 500 мл. з миючим засобом «Sarma», вартістю 18 гривень, дві пляшки з соняшниковою олією «Магнолія», ємкістю по 0,5 л. вартістю 20 гривень за одну пляшку. Викрадене майно з їдальні Кам'янської ЗОШ ОСОБА_6 склав у пакет та через відчинене вікно виліз назовні, таким чином завдавши потерпілій стороні матеріальні збитки на загальну суму 338 гривень.
Крім цього, цього ж дня, близько 22 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_6 прийшов до будівлі дитячого навчального закладу «Веселка», який розташований в с. Кам'яне Новобузького району Миколаївської області, з якого вирішив викрасти майно. Зайшовши на огорожену територію дитячого навчального закладу, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_6 , підійшовши до вікна, яке розташовано з тильної сторони будівлі та витягнувши з вікна скло, таємно проник до приміщення. Знаходячись в приміщенні дитячого навчального закладу, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 таємно викрав з приміщення ігрової кімнати DVD-програвач марки « LGLPC-Н 155» білого кольору, вартістю 508 гривень, з коридору викрав сокиру, довжиною 65 см, вартістю 200 гривень. Викрадене майно ОСОБА_6 склав в поліетиленовий пакет білого кольору, після чого з викраденим майном виліз через отвір у вікні, чим завдав матеріальні збитки ДНЗ «Веселка» на загальну суму 708 гривень.
Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чудого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд врахував обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу винного, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, пом'якшуючою обставиною суд визнав - щире каяття, обтяжуючих покарання обставин - судом не встановлено. Суд вважав необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого та його захисника, які вважали вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно та поєднаному з проникненням у приміщення та кваліфікація його дій за ч.3 ст.185 КК України є вірними, ніким не оспорюються і цей висновок апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» зверталась увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.
Зазначених вимог закону при призначенні покарання ОСОБА_6 судом дотримано.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_6 вид покарання врахував фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував сукупність обставин, що характеризують дане кримінальне правопорушення, яке хоча і відноситься до категорії тяжких злочинів, однак за своїм характером не становить підвищену небезпеку для суспільства. Так, із матеріалів кримінального провадження та вироку суду вбачається, що обвинуваченим було викрадено майно потерпілих на незначні суми - 338 грн. та 708 грн., в своїй більшості об'ктом посягання були продукти харчування та предмети гігієни. А також враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання , суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України. Визначений судом першої інстанції ОСОБА_6 вид та розмір покарання не суперечить загальним засадам призначення покарання та його меті, зазначеній в ст. 50 КК України, відповідно до приписів якої покарання має наметі не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З урахуванням всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, та його особи, який має молодий вік, щиро покаявся у вчиненому, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанці щодо виду та розміру, призначеного обвинуваченому покарання , і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого є безпідставними та належним чином не вмотивованими.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволеню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України , апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області ОСОБА_5 залишити без задовольння.
Вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 5 липня 2017 року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: