Справа № 369/11055/17
Провадження №2/369/4114/17
08.11.2017 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково договору позики недійсним та стягнення грошових коштів, -
11 жовтня 2017 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково договору позики недійсним та стягнення грошових коштів
11 жовтня 2017 року суддя при вирішенні питання про відкриття провадження по справі ухвалив ухвалу про залишення її без руху, оскільки вище зазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 та 121 ЦПК України.
Для усунення недоліків суддею був наданий строк для усунення недоліків і роз'яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню позивачам.
Згідно 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали; рішення; постанови.
Згідно ст. 14 ЦПК України Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України
Як вбачається із матеріалів справи, вказана ухвала судді від 11.10.2017 року позивачем по теперішній час не виконана, а саме: позивач на виконання ухвали сплатив судовий збір у сумі 6 890 гривень а необхідно сплатити 8 000 гривень за майнові вимоги та 1 280 гривень за немайнові вимоги зазначені у позовній заяві. Таким чином судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Також на усунення недоліків позивач подав до суду уточнену позовну заяву в якій уточнив позовні вимоги, що є неможливим на стадії перебування позовної заяви без руху.
Однак, як вбачається із повідомлення про вручення ухвали, позивач отримав вказану ухвалу 30.10.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення. Отже недоліки необхідно усунути до 05.11.2017 року включно. Заява про усунення недоліків з уточненою позовною заявою було направлено до Києво-Святошинського районного суду 06.11.2017 року. Тому вважаю, що позивач пропустив наданий йому строк для усунення недоліків.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенціїне визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, сама сторонам розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи ініціатором даного позову позивач, провадженням у справі не цікавиться.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, ухвала судді у встановлений строк була не виконана, недоліки позовної заяви не усунуті. Ця обставина є перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження в справі та вирішення спору судом по суті.
Оскільки, позивачем відповідно до ухвали судді не виконано всі вимоги, які є передумовою відкриття провадження у справі, то позовна заява вважається неподаною і має бути повернута позивачу.
Згідно з нормою ч.2 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст.119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
За таких обставин позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково договору позики недійсним та стягнення грошових коштів - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.Я. Волчко